Люди, які мають свободу вибору, завжди оберуть мир.
Рональд Рейган, 40-ий Президент США

Українська наука – лідер за фінансуванням НАТО

У Києві відбулося 15-те засідання Спільної робочої групи
6 липня, 2017 - 11:36
ФОТО REUTERS

Уже протягом трьох років українська наука є лідером серед інших країн світу за фінансуванням у рамках програми НАТО «Партнерство заради миру та безпеки», потіснивши ще в 2014 році з цієї позиції Росію. За ці три роки в Україні було започатковано 45 багаторічних програм, 4 спеціалізовані програми навчання та 8 семінарів.

Такі вражаючі цифри, про які, на жаль, знають не всі, прозвучали від заступника генсека НАТО з питань нових викликів безпеці Соріна Дукару під час прес-конференції, присвяченої 15-му засіданню Спільної робочої групи Україна — НАТО зі співробітництва з питань науки та довкілля.

«Це дуже вагома підтримка для української науки з огляду на нашу теперішню ситуацію. Але так само це не менший внесок для, я сподіваюся, нашої спільної справи, яка полягає в тому, щоб зробити цей світ безпечнішим», — сказав заступник міністра освіти та науки України Максим Стріха.

«Україна є цінним партнером для НАТО не лише в політичному аспекті, а й на рівні нашої практичної співпраці», — наголосив Сорін Дукару. За його словами, в рамках програми до України завітали 7 тис. 500 фахівців, 280 українських молодих науковців мали можливість обмінятися досвідом з фахівцями НАТО, а 120 науковців отримали стипендії, щоб розпочати наукові дослідження. У фінансовому вимірі за ці три роки показники програми «Партнерство заради миру та безпеки» з Україною сягнули понад 10 млн євро, зазначив представник НАТО.

«Я б хотів особливо наголосити на якісній цінності проектів та на людях, які беруть участь у них. Адже один з важливих аргументів, чому Україна стала основним бенефіціаром програми — це саме якість наукової еліти України», — додав пан Дукару.

Він наголосив, що практичний результат цих проектів відчутний для українців одразу, і при цьому навів приклад розмінування, яке може відбуватися набагато швидше, медицини, яка може надати миттєву допомогу у будь-яких катастрофах чи на передовій.

У свою чергу голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець, перш за все, подякувала НАТО за підтримку в лікуванні поранених українських солдатів. За її словами, за останні два роки в країнах Альянсу лікування пройшли понад 450 наших  військовослужбовців.

«Це були найскладніші поранені, яким не було можливості надати допомогу в Україні, — сказала Богомолець і додала: — Вартість лікування одного пораненого можна оцінити в 100 тис. доларів. Ви можете уявити, на яку суму з нашої країни зняли навантаження та дали можливість жити і повернутися до нормального життя тим людям, які отримали цю допомогу».

Крім того, депутат звернула увагу на визначну для України подію, що відбулася днями за участі НАТО: 12 українців отримали дипломи «тренерів для тренерів». «Це ті люди, які в майбутньому створять систему навчання пожежників, рятувальників, стюардес, поліцейських, провідників поїздів. І навіть учителів фізкультури, я сподіваюся, навчать тим навичкам, як можна зберегти життя людини до того, як буде надана медична допомога», — повідомила Ольга Богомолець.

При цьому вона надала статистику, згідно з якою щороку в Україні фіксується близько 40 тис. раптових смертей. Від трьох до п’яти тис. людей гине в автомобільних аваріях. За словами депутата, якщо поряд буде людина, яка до приїзду медиків зможе надати першу медичну допомогу, зокрема поліцейські, які першими приїжджають на місце аварії, частина постраждалих отримає шанс дочекатися, доки приїде швидка допомога.

За словами Богомолець, новий тренінговий центр найближчими тижнями отримає унікальне обладнання з Румунії, надане штаб-квартирою НАТО.

Вона висловила сподівання, що «в наступні два-три роки в кожній області України буде відкрито тренінговий центр вже не для тренерів, а для тренування базового складу, і в наступні п’ять років кожен пожежник, поліцейський, рятувальник отримає єдині стандартні навички за протоколом НАТО зі збереження життя і здоров’я наших громадян».

При нагоді депутат звернулася до науковців із проханням розробити найпростіші інструменти, якими б могли скористатися парамедики не лише України, а й інших країн, для того, щоб діагностувати, що відбувається з людиною.

«Ми дуже цінуємо вклад, який робить НАТО в розвиток загальної світової безпеки і те, що ви, як кажуть, даєте нам не тільки рибу, а ще й вудочку», — підсумувала Богомолець.

Під час конференції також було представлено спільний проект, участь у розробці якого взяли учені Норвезького університету науки та технологій і Київського політехнічного інституту — 3D-пристрій для пошуку мін і вибухових предметів. Учасники конференції мали нагоду побачити роботу прототипу пристрою, який науковці розробили за перші дев’ять місяців роботи проекту. Він уже виявляє під поверхнею землі не лише метал, а й пластикові предмети, що, звичайно, не під силу металошукачам. Науковці планують, що в подальшому пристрій показуватиме тривимірне зображення будь-якого предмета, що знаходиться під землею.

Докторант Норвезького університету науки та технологій Юрій Войтенко зазначив, що цей пристрій коштуватиме стільки ж, скільки й аналітичні міношукачі, та додав, що прилад інноваційний і поки що йому немає аналогів у інших країнах. Теоретично він може знаходити предмети на глибині до трьох метрів, втім, поки що учені зменшили глибину пошуку до півтора метра, повідомив Юрій Войтенко.

«Багато локаторів, які використовують при боротьбі з терористами, «дивляться» крізь стіни. Тут дещо подібне, тільки доповнене тим, що предмет глибоко під землею. І ви бачите не лише, що об’єкт є, а й те, який він», — пояснив професор Київського політехнічного інституту Сергій Бунін.

Розробники сподіваються, що проект вдасться повністю втілити в життя за рік.

Наталія ПУШКАРУК
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments