Найрідкісніша мужність - це мужність думки
Анатоль Франс - французький прозаїк, літературний критик

Вердикт на замовлення Кремля

Стаття «Радянський геноцид в Україні» оголошена екстремістською в Росії
27 листопада, 2015 - 16:41
ФОТО З АРХІВУ «Дня»

Напередодні дня вшанування жертв Голодомору 1932-1933 рр., Росія включила статтю-виступ Рафаеля Лемкіна «Радянський геноцид в Україні» в список екстремістських матеріалів. Відповідне рішення прийняв Міщанський районний суд міста Москва.

У 1953-му році Лемкін виступав перед 3-тисячною українською громадою в Нью-Йорку, під час вшанування 20-річниці Голодомору в Україні. Він зокрема зазначав: «Якщо радянська програма досягне успіху... Україна загине так само, наче було б убито всіх без винятку українців. Бо вона втратить ту частину, що зберігала і розвивала культуру, віру, об'єднавчі ідеї, давала їй душу. Тобто робила українців нацією, а не просто населенням».

Рафаель Лемкін відомий тим, що став першим дослідником-правником, який запровадив термін «геноцид» та окреслив цим явищем злочини сталінського комуністичного режиму проти українців в контексті міжнародного права.

«РОСІЙСЬКА ВЛАДА БЕЗПІДСТАВНО ЗАПЕРЕЧУЄ ГЕНОЦИДНИЙ ХАРАКТЕР УКРАЇНСЬКОГО ГОЛОДОМОРУ»

Володимир ВАСИЛЕНКО, юрист-міжнародник, професор, доктор юридичних наук:

– Така реакція російської Феміди на статтю Рафаеля Лемкіна свідчить про печерну ущербність російських суддів, які виконують ідеологічні настанови російської влади. Вони носять характер безглуздих, ганебних рішень.

Рафаель Лемкін – відомий тим, що свого часу серйозно працював у сфері міжнародної кримінальної юстиції. Як фахівець, він дуже багато зробив для розвитку концепції міжнародних злочинів та покарань за них. Лемкін працював в період до Другої світової війни. У цей же час, він розробив концепцію геноциду «як злочину проти людяності».

Його розробки лягли в основу Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, яку прийняла Генасамблея ООН у 1948-му році. Лемкін – визнаний авторитет, якого поважають у всьому світі.

Своїм рішенням російський суд засвідчив те, що Росія абсолютно не поважає і не сприймає загально визнані норми міжнародного права, зокрема ті, які засуджують геноцид.

Російська влада безпідставно заперечує геноцидний характер українського Голодомору. Очевидно, що це і послужило появі такого ганебного рішення судової інстанції РФ. Вони діють не як незалежна судова інстанція, яка поважає верховенство права і міжнародне право, зокрема й вищезгадану Конвенцію ООН.

Російський суд виконав ідеологічні вказівки російської влади. Це – зайве підтвердження того, що суди, які відбулися над українськими громадянами в Росії, зокрема суд над Надією Савченко, Олегом Сенцовим, Олександром Кольченком, Микола Карпюк, Станіслав Клих та інші – це не судові процеси. Це –  суди, які відбуваються на замовлення і які не відповідають елементарним вимогам загальновизнаним нормам міжнародного і національного права самої РФ.

«ВРАХОВУЮЧИ ТЕ, ЯК СТАВИТЬСЯ РОСІЯ ДО УКРАЇНИ ЗАРАЗ, ТО ЦЕ – ДОВОЛІ ЗАКОНОМІРНЕ РІШЕННЯ»

Семен НОВОПРУДСЬКИЙ, незалежний журналіст (Москва):

– На превеликий жаль, це зовсім не дивно. Якщо згадати, розвивалися українсько-російські відносини в останні десятиліття, то можливо один із найбільших витків відверто істеричної російської пропаганди був пов’язаний зі спробою України під час президента Ющенка, визнати Голодомор геноцидом українського народу на рівні ООН. Тоді була перша хвиля такої відвертої офіційної українофобії. З іншої сторони, контраргументом російської влади було те, що слово «геноцид» доволі різке, оскільки «постраждали всі люди» в СРСР. Доволі не зрозуміло, чому перше виключає друге. А враховуючи те, як ставиться Росія до України зараз, то це – доволі закономірне рішення і було б дивно очікувати чогось іншого. Слід також пам’ятати і те, як Росія ставиться до війни за історію. До слова, у РФ також створили комісію по боротьбі з фальсифікаціями історії на шкоду інтересам Росії.

А оскільки РФ зараз намагається себе представити як послідовника Радянського Союзу, продовжуючи повзучу реабілітацію Сталіна – всі ці фактори за те, що рішення цього суду – природне.

 

Ігор САМОКИШ, «День»

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments