Як «рухома любов’ю» Росія болгарського президента повчала

Минулого тижня Болгарія відзначила 140 років з дня визволення від Османського ярма і в ці урочисті дні країна приймала в себе гостя з Росії — патріарха Московського і всієї Русі Кирила. Втім, оговтатися від таких гостин в країні не можуть і досі, адже патріарх затьмарив урочистості резонансними та великодержавними заявами.

Все почалося з того, що президент Болгарії Румен Радев на святковому параді подякував за національне визволення не лише російській армії, а й іншим народам — румунам, українцям, білорусам, фінам, полякам, латишам, передає «Радіо Свобода». «Росія не подивилася на Європу. Рухома своєю любов’ю, ослаблена і не маючи жодної політичної підтримки у світі, почала боротьбу, сказав Кирил і додав: — Не Польща, не Литва — Росія! Мені складно було чути всі ці посилання на участь інших країн у визволенні. Ні польський, ні литовський сейми не брали участи у рішенні про початок війни з Османською імперією. Сподіваюсь, ЗМІ нас чують і передадуть моє розчарування неправильною інтерпретацією».

Звичайно, такі політичні заяви, що прозвучали з уст духовної особи, викликали невдоволення влади та громадян. Сам президент у відповідь заявив, що «поважає кожну краплю крові, пролиту за болгарську землю» і відзначив, що російська армія була багатонаціональною, і країна вшановує пам’ять кожної з національностей, цитує його слова dnevnik.bg.

Втім, найбільш різку заяву з цього приводу зробив днями віце-прем’єр-міністр Болгарії Валерій Сімеонов в інтерв’ю телеканалу БНТ. «Цей Кирил не спустився з небес ... він не посланець Господа чи Ісуса Христа. Кирил відомий як сигаретний митрополит Росії. З 1996 року він отримав 14 млрд доларів за рахунок імпорту безакцизних сигарет», — цитує Сімеонова The Sofia Globe. За його словами, Кирилл має приватний літак, віллу в Швейцарії та годинник за 30 тис. доларів «і він має нахабство давати судження перед президентом Болгарії». «І це духовна людина. Духовна людина, коли він згадує жертв цих битв, він бере кістки та викидає їх з історії. Хто він? Він не східний православний священик. Він агент Михайлов, агент радянського КГБ, це доведено. Другосортний радянський коп, який прийшов до мене сказати, що правильно, а що ні?», — додав віце-прем’єр.

Варто також нагадати, що під час візиту в Болгарію Кирилл відзначився ще й «антиукраїнськими висловлюваннями»: в ефірі національного болгарського телебачення він сказав, що на Донбасі відбувся не збройний напад Росії на Україну, а «громадянська війна». Українське посольство в Болгарії оперативно відреагувало на таку заяву і наголосило, що слова патріарха були «антиукраїнською провокацією», а «болгарське національне телебачення було використано керівництвом РПЦ як трибуна для оприлюднення відверто антиукраїнських заяв, синхронізованих з офіційною позицією Кремля».

Зазначимо, що редакція «Дня» присвятила відносинам України та південної слов’янської сестри — Болгарії — історичне видання «Сестра моя, Софія...» Як відзначила в передмові до книги головний редактор «Дня» Лариса ІВШИНА, «історія України і Болгарії — ніби історія двох сестер, розлучених у ранньому дитинстві. Що росли згодом у різних «родинах». Замість того, щоб нам з Болгарією дивитися одна на одну й вивчати, ми дуже довго дивилися на Москву. На ту, яка і хотіла нас розділити... Вдивлялись у цю «чорну діру» цивілізації, а чорні діри, як відомо, здатні затягувати».

«День» звернувся до експертів з проханням прокоментувати, як у Болгарії поставилися до різких заяв російського гостя і чому патріарх, будучи запрошеним до Болгарії на національне свято, дозволив робити собі такі різкі заяви щодо країни, в якій гостював:

«КИРИЛО ПОЄДНУВАВ ДУХОВНІ ПОЗИЦІЇ З ВЕЛИКОДЕРЖАВНИЦЬКОЮ ІМПЕРСЬКОЮ ПОЗИЦІЄЮ»

Огнян МIНЧЕВ, політолог, доктор наук, професор з політичних наук в Університеті Софії:

— Гадаю, цей коментар патріарха Кирила був недоречним, тому що ніхто не казав, що Українська, чи Фінляндська, чи Литовська держава звільняли Болгарію. Йшлося про те, що в лавах російської армії, яка вела визвольну війну проти Османської імперії, воювали й гинули, окрім росіян, представники багатьох інших національностей, з якими Болгарія зв’язана цією кров’ю братськими узами, — це українці, фіни, литовці, латвійці, поляки, навіть один японський самурай загинув на фронті цієї війни. Те, що справило неприємне враження на патріарха Кирила, є традиційною болгарською позицією — дяка й шана представникам всіх тих народів, які воювали й гинули за звільнення Болгарії. Це не якась новина, це не пов’язано із членством Болгарії в ЄС чи НАТО, це класична офіційна позиція не лише болгарської держави, а й пересічного болгарина вже упродовж 140 років.

— Як ви вважаєте, чи прийнятно духовній особі робити такі політичні заяви?

— Це прозвучало дивно, патріарх, хоча б формально, не є представником Російської держави, він є духовним лідером російських православних християн. І тому як православний патріарх, він повинен знати, що захист якихось окремих етнічних державних національних інтересів проти інших етнічних, національних і державних інтересів є єрессю, яка зветься філетизмом. Адже православ’я — це універсальне послання Ісуса Христа і християнства вірянам і світові загалом, це не послання Російській імперії, Болгарській чи Українській державі. Отже, позиція патріарха з цього погляду є етнофілетистською чи імперськофілетистською.

«ЛЕКЦІЯ ПАТРІАРХА БАЗУВАЛАСЯ НА СТАРІЙ БРЕХНІ ТА РОСІЙСЬКИХ ПРОПАГАНДИСТСЬКИХ КЛІШЕ»

Iво IНДЖЕВ, екс-директор Болгарської новинної агенції, екс-віце-президент Асоціації європейських журналістів, блогер, письменник:

— Для мене очевидно, чому Кирил зробив таку заяву — ймовірно, щоб дістатися до болгар, які дуже заражені проросійськими почуттями протягом півтора століття. Росіяни використовують історію як інструмент для нинішнього впливу в Болгарії. Вони не можуть нічого зробити з сучасними болгарами. Дослідження свідчать, що не більше ніж 6% болгар послідували б російському прикладу в державі. Іншими словами, болгари не хочуть, щоб Болгарія була подібною на нинішню Росію. Водночас багато людей досі вірять, що Росія зробила хорошу послугу болгарам у минулому через війну між Росією та Туреччиною в 1878 році. І в цьому точка фокусу російської пропаганди. Вони хочуть витиснути кожну можливу краплю почуття болгар, базуючись на цьому.

В різних країнах вони діють по-різному. Але в Болгарії в них така політика. Вони керують п’ятою колоною російського впливу в Болгарії, щоб переключитися з Національного дня, яким під час радянської окупації в так званій соціалістичній Болгарії вважалося 9 вересня. Але з падінням комунізму це вже не працює на пропаганду. Тож вони вирішили повернутися до події XIX ст. 3 березня — день підписання попередньої мирної угоди між Росією та Османською імперією. На початку 90-х, після комунізму Національна асамблея проголосувала за те, щоб це був новий болгарський Національний день. Щороку ми святкуємо дату, що постійно повертається до Росії, Росії, Росії... це пропагандистський день для російського впливу в нашій країні. І тому я пишу книги про правдиву історію відносин між Росією та Болгарією, намагаючись зібрати докази та факти, що, по-перше, метою війни було захопити Босфор і Дарданелли — точки, де починаються Чорне і Середземне моря. Це була нав’язлива ідея Російської імперії. А по-друге, Росія намагалася попередити будь-яку допомогу у звільненні християн і «болота», як вони казали про Балкани, а також не дозволити європейський вплив. Ці дві цілі були приховані повними несподіванки почуттями щодо болгар, тому що ідея Росії була включити їх до складу імперії. Росія мала 12 війн з Туреччиною в минулі століття, але ніколи не згадувала болгар і несподівано вони прийшли звільняти нашу країну через повстання болгар на Балканському півострові та жорсткий спосіб, яким це повстання було придушене Османською владою. Тож історія, історія, історія...

Так Росія експлуатує почуття, які пропаганда підтримує і створює. І, на жаль, є багато болгар, які тут досі вірять у факти, що поширює російська пропаганда.

І що насправді зробив Патріарх, так це повернувся до точки фокусу історії, повчаючи болгарського президента, як він та болгари повинні бути вдячними лише Росії і більше нікому. І я написав у своїй статті, що є свідчення, що, наприклад, люди, які народилися на території, яка сьогодні є Україною, пожертвували своєю кров’ю, щоб нанести поразку турецькій армії, не менше. Але патріарх навіть не згадав Україну, хоча є свідчення щодо кількості жертв, які походили поза Російської імперії. А більшість новобранців імперської армії добровільно наймалися, щоб воювати на Балканському півострові.

Лекція патріарха російської церкви базувалася на старій брехні та російських пропагандистських кліше. І вони вимагають від Болгарії бути вдячними за те, що Росія зробила 140 років тому і використовує це для підтримки політики Путіна сьогодні, що є абсурдом. Який зв’язок між Путіним і Росією XIX ст.? За загальною думкою, зв’язку немає, але, незважаючи на це, вони знову і знову намагаються і поводяться так, як давно звикли. Патріарх намагався сказати у своїй промові президенту та болгарам, як з токи зору Москви, Болгарія має поводитися.

Про реакцію болгар

— Думаю, вони зробили велику помилку. Адже навіть будучи проросійськими, багато болгар обурилися поведінкою російською патріарха у Софії. Головним чином тому, що він поводився як політик, який до того ж почувається вищим за господарів. Це не нормальна поведінка для гостя, навіть для політика, не говорячи вже про людину, яка є духовним лідером або принаймні прикидається ним. Тому я насмілюсь сказати, що якщо болгари знову будуть звільнені росіянами, то цього разу — від проросійських почуттів і самих росіян. Путін був настільки здібним звільнити грузин від проросійських почуттів та потім українців. Можливо, Болгарія буде наступною нацією, яку росіяни звільнять від історичних проросійських почуттів. І це врешті-решт хороші новини. Це може звучати цинічно. Але це не моя провина, що я відзначаю поведінку Москви і її ставлення до Болгарії.

Президенту знадобилося більше, ніж тиждень, щоб відреагувати. Це сталося вчора (13 березня. — Ред.) під час відвідин військової бази біля Софії. Він сказав, що Кирил приїхав до Болгарії, як патріарх, а повертався до Росії, як політик.