Прогрес можливий і безпечний лише під контролем Розуму.
Андрій Сахаров, лауреат Нобелівської премії миру, активний борець за права людини.

«Зміна стилю, а не змісту»

Експерти «Дня» — про перше звернення Дональда Трампа до обох палат Конгресу США
1 березня, 2017 - 19:46
ФОТО REUTERS

У своєму першому зверненні до двох палат Конгресу вчора о четвертій годині ранку за київським часом  президент США Дональд Трамп, не вдаючись у деталі, озвучив основні ідеї своїх передвиборних заяв.  При цьому президент повторив гасло про готовність Америки відігравати провідну роль у світі. Найважливішими завданнями своєї адміністрації Трамп вважає гарантування безпеки країни, боротьбу зі злочинністю та створення нових робочих місць.

Говорячи про пріоритети на міжнародній арені, Трамп наголосив: «Наша зовнішня політика закликає до прямої, активної та продуманої участі у світових процесах. Саме американське лідерство базується на життєво важливих безпекових інтересах, які ми поділяємо із нашими союзниками у всьому світі». 

Разом з тим важливою є заява президента США про підтримку Організації Північноатлантичного договору, яку було засновано в 1949 році у Вашингтоні. «Ми потужно підтримуємо альянс НАТО, який було виґартувано на основі зв’язків, вибудуваних під час двох світових воєн, які перемогли фашизм, а в холодну війну поклали край комунізму», — наголосив Трамп. При цьому він відзначив важливість збільшення країнами-членами НАТО витрат на оборону.

Трамп нагадав конгресменам, що прохатиме їх про рекордне збільшення оборонного бюджету США, яке здійснюватиметься за рахунок скорочення видатків на охорону довкілля та дипломатичну роботу

Загалом практично всі оглядачі позитивно оцінюють звернення Трампа до обох палат Конгресу. Зокрема, старший науковий співробітник Трансатлантичної академії у Вашингтоні, експерт Європейського центру Карнегі в Брюсселі Ульріх Шпек вважає, що цей виступ президента дуже відрізняється від його інавгураційної промови. «Своїм зверненням до Конгресу Трамп представив свою дорослу версію. Це перезавантаження його президентства?» — написав він у Twitter. За його словами, у своєму виступі Трамп повторює тему «Америка понад усе» vs глобалізм, і зовсім незрозумілою є зовнішня політика, за винятком підтримки НАТО і заклику до союзників більше виділяти кошти на оборону.  «Трамп торкається зовнішньої політики лише в абстрактних термінах. Немає жодної згади про Росію. А Китай лише коротко згадується у контексті втрати робочих місць», — зауважує експерт.

«ТОН І КОНКРЕТНІ ЗАУВАЖЕННЯ ТРАМПА ЗАСПОКОЯТЬ ІНОЗЕМНИХ СОЮЗНИКІВ»

Обрі ДЖЮЕТТ, професор, факультет політичних наук Університету Центральної Флориди:

— Одним з найбільших сюрпризів звернення президента полягав у тому, що стиль і зміст промови був цілком традиційним і дуже схожим на більшість попередніх президентських послань нації. Тон цієї промови був позитивним, оптимістичним і об’єднуючим. Основоположними темами були націоналізм, інтереси Америки понад усе, економічне зростання, безпека і надія на майбутнє. Промова виголошувалась підкреслено більш м’яким тоном, ніж як, це ми зазвичай бачили, коли говорить Дональд Трамп (або пише твіти). Президент Трамп, здавалося, був справжнім, щирим і вдумливим щодо більшості сказаного.

Почавши свою промову з визнання Місяця історії темношкірої Америки і засудження недавніх злочинів на ґрунті ненависті щодо євреїв, він наголосив на важливості цих питань і що нація зібралася на підтримку громадянських прав. В цілому ця промова разюче контрастувала з його інавгураційною промовою, яка була різкою за тональністю.

Іншим традиційним аспектом промови був перелік його основних політичних пріоритетів. Трамп хоче скоротити податки і укласти кращі торгові угоди, щоб стимулювати американську економіку і створювати робочі місця, імміграційну реформу та захищені кордони, заміну «непрацюючої» Obamacare, інвестицій в інфраструктуру, вибір освіти (особливо для студентів з бідних меншин), а також суворих заходів щодо нелегальних злочинців-іммігрантів, а також підтримку правоохоронних органів, щоб знизити рівень насильницьких злочинів.

Трамп потратив менше часу на зовнішню і оборонну політику, але зробив наголос на кількох важливих моментах (у тому числі на пошуках кращих торгових угод, згаданих вище). Він підтвердив лідерство Америки в світових справах і підтримку наших традиційних союзників, таких як НАТО, але і дав зрозуміти, що США чекає, що наші союзники виконали свої зобов’язання з точки зору оплати за свою оборону. Він закликав до великої військової могутності (і його бюджетна пропозиція вимагає значного збільшення військових витрат на зміцнення збройних сил), а також для посилення підтримки військових ветеранів. В цілому він нагадав усім, що був обраний, щоб представляти інтереси США в першу чергу, і що він має намір зробити це. Я думаю, що тон і конкретні зауваження в промові заспокоять іноземних союзників. Проте очевидно, що Трамп має намір рухатися в зовсім іншому напрямку від президента Обами.

«...ВИКОНАННЯ МІНСЬКИХ ДОМОВЛЕНОСТЕЙ В ПУТІНСЬКОМУ РОЗУМІННІ НЕ ВІДБУДЕТЬСЯ»

Альона ГЕТЬМАНЧУК, директор Iнституту світової політики, Київ:

— Тональність звернення Дональда Трампа до Конгресу США варто розглядати як перший сигнал того, що Трамп перестає бути виключно президентом своїх виборців. Очевидно, в Білому домі Трампа наочно переконались за перші сорок днів президентства, що навіть для того, аби повноцінно виконати дані своїм виборцям під час кампанії обіцянки, він має залучитись підтримкою Конгресу, причому на рівні обох партій — і Республіканської, і Демократичної. Трамп, очевидно, починає усвідомлювати, що одноосібним месією бути не вийде — для ефективного управління американською політичною машиною потрібна командна гра. Однак я б не поспішала називати це перезавантаженням Трампа. Передусім йдеться про зміну стилю, а не змісту. У своєму виступі він притримувався практично всіх своїх програмних позицій, просто запакував їх в більшу елегантну упаковку. Показово, що найбільш контроверсійних речей він окремо не торкався в своїй промові. Це стосується обов’язкової останнім часом у спічах Трампа атаки на «фейкові медіа» і Росії. Росія — далеко не єдина країна, яку Трамп не згадав. Так, наприклад, це перше звернення президента США до Конгресу з 2001 року, в якому жодного разу не був згаданий Ірак та Афганістан. Але саме Росія є тією закордонною країною, яка визначила не тільки тональність першого місяця президентства Трампа і де факто через яку відбулась перша серйозна політична криза в адміністрації з відставкою радника з питань нацбезпеки Флінна, але це єдина країна — визнає це Трамп чи ні — яка продовжує ставити під питання його легітимність як президента. Також це єдина країна, контакти з якою непокоять майже половину американців. Хоча варто звернути увагу на те, що більшість республіканських виборців — доказ ще однієї цікавої метаморфози настроїв у партії Рейгана — більш турбують, як, схоже і Трампа, не самі контакти, а витоки в пресу інформації про ці контакти. Загалом, той факт, що риторика нової адміністрації, її контакти, а також наміри щодо Росії продовжують перебувати під постійним двопартійним і медійним мікроскопом в США, грає Україні на руку. При таких розкладах Трамп ще може спробувати імплементувати елементи політики Russia first (спочатку Росія), але в нього вже точно не вийде імплементувати політику Russia only (тільки Росія). Ні «великої оборудки», ні виконання Мінських домовленостей в класичному путінському розумінні не відбудеться.

«ДОБРЕ, ЩО ТРАМП СКАЗАВ ПРО СВОЮ ПІДТРИМКУ НАТО»

Джон ГЕРБСТ, голова Євразійського центру Діну Патричі в Американській Раді, екс-посол США в Україні, Вашингтон:

Промова Трампа відрізнялась своїм м'яким тоном і багато в чому позитивним змістом. Він не використовував свою промову, щоб нападати на своїх політичних супротивників або викладати спірні політичні цілі. Наприклад, він говорив про всеосяжну імміграційну реформу, а не будівництво стіни вздовж кордону з Мексикою. Цей підхід викликав похвалу навіть з боку переконаних критиків президента.

Велика частина промови була зосереджена на внутрішній політиці; і в цьому не було нічого дивного. Це добре, що президент Трамп дійсно сказав про свою підтримку НАТО. Він не згадав Росію або Україну в промові; але він дійсно говорив про встановлення хороших відносин із суперниками, коли інтереси збігаються.

Єдиний висновок, який ми можемо зробити у даний момент від гладкого і піднесеного характеру цієї промови, полягає в тому, що Білий дім зрозумів, що необхідна зміна темпів. Оскільки виступ викликав хороші відгуки, то ми можемо побачити ще більше. Але з цієї адміністрацією ні про що не може говорити з упевненістю.

«ЦЕ БУВ КРАЩИЙ ВИСТУП, НІЖ ДИВНА ІНАВГУРАЦІЙНА ПРОМОВА ТРАМПА»

Лінкольн МІТЧЕЛ, політолог, колишній професор Колумбійського університету, автор книги The Democracy Promotion Paradox, Вашингтон:

Перше звернення Дональда Трампа до обох палат Конгресу було захоплюючим. По-перше, за його мірками воно було спокійним і не суперечливим. Багато що з цього, як наприклад, заклики до скорочення податків і дерегулювання, були такими, що будь-який президент-республіканець міг оголосити в цій обстановці. У цьому відношенні це був дуже відмінний і кращий виступ, ніж дивна інавгураційна промова Трампа.

Деяка фізична незручність президента Трампа і відсутність плавності у проголошенні промови, як і раніше залишається для нього проблемою. Відтак глядачам часто дуже важко зосередитись на суті його виступу.

Зрештою, це не така й серйозна проблема, але вона обмежує можливості президента, щоб бути ефективним оратором у деяких ситуаціях. Наприклад, мова його тіла набагато краще підходить для передвиборних мітингів і великих громадських подій, ніж до дебатів або виступів у більш формальній обстановці, як наприклад, у Конгресі США. Все це було очевидним минулої ночі, коли він читав промову.

І тут можна виділити декілька пунктів. По-перше, президент Трамп продовжує робити великі обіцянки, які він не може виконати. Наприклад, він закликав Конгрес замінити Obamacare «реформами, які розширюють вибір, збільшують доступ, зменшення витрат, водночас забезпечуючи кращу охорону здоров'я». Це гарна обіцянка, яка не може бути реалізованою без руху в напрямку високо субсидованої системи єдиного платника.

Важливішим є те, що в промові було кілька частин, які самі по собі були хороші, навіть важливі і красномовні, але виходячи з вуст Дональда Трампа здавалися сюрреалістичними і нереальними. Деякі з цих моментів були дрібними і смішними. Людина, будучи президентом, обрала бій з новим господарем Учня і яка потратила чимало днів, намагаючись переконати світ, що його інавгураційний натовп був більшим, ніж у президента Обами, набожно вчила американський народу, що "час для тривіальних боїв позаду ".

Те, що в інші часи зробив президента Трамп було більш значним. Вступними словами його промови були такі: "Сьогодні, коли ми відзначаємо закінчення нашого святкування місяця історії чорношкірих, ми згадуємо про шляхи нашого народу щодо цивільних прав та роботи, яка до сих пір залишається. Недавні загрози проти єврейських громадських центрів і акти вандалізму єврейських кладовищ, а також стрілянина минулого тижня в Канзас-Сіті, нагадують нам про те, якщо ми можемо бути розділеною нацією щодо політики, ми як країна є єдиними і засуджуємо ненависть і зло в усіх його формах. "Це свого роду заклик до єдності, який американський народ часто чує від наших президентів. Беручи до уваги нашу важку і бурхливу расову історію, для наших лідерів важливо продовжувати це робити».
from our Presidents. Given our fraught and violent racial history, it is important for our leaders to keep doing this.

Проте, те, що виходило з вуст Дональда Трампа було зовсім інше. Засудження антисемітизму є важливим, але від президента, який призначив відомого антисеміта Стіва Беннона на ключову позицію, вів рекламну кампанію, використовуючи найстаріші антисемітські міфи і який ніколи не висловлювався, коли його прихильники брали участь у брудних анти-антисемітських нападах на численних єврейських журналістів під час кампанії, хіба це не має сенсу, чи не образливо. Подібним чином, багатомісячне розпалювання Трампом расизму і ксенофобії, а потім його заклик до нас об'єднатися, є насмішкою над нашою постійної боротьби за суспільство, вільне від забобонів.

У цій промові мало було такого, що стосувалось України. Президент Трамп жодного разу не виголосив слів: "Росія", "Путін" або "Україна".  Його люди знають, що будь-яка згадка про Росію є поганою для Трампа. Президент висловив банальність: «Ми рішуче підтримуємо НАТО»,  але не підкріпив це будь-якими конкретними  пропозиціями або ідеями.

Промова стала ще одним кроком у грі Трампа, коли  він іноді виглядає раціональним, щоб дати надію тим, хто сподівається, що  це буде нормальне президентство. Проте, існують переконливі докази того, що це не нормальне президентство і що американська демократія залишається загрозою. За кілька годин до його виступу з’явилась історія про складні фінансові зв'язки міністра торгівлі Трампа Уілбур Росса з Росію, і зусилля Трампа, щоб якимось чином перекинути вину за недавнє зростання з антисемітизму на євреїв і заява про те, що міністерство юстиції має намір відмовитися зусиль щодо захисту виборчих прав меншин у Техасі були реальними і важливими новинами. Той факт, що Дональд Трамп виголосив цілу промову не вийшовши із себе, без твітів та підбурювання людей до насильства і ненависті є лише відволіканням.

Микола СІРУК, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments