Істина - пробний камінь самої себе та брехні.
Бенедикт Спіноза, нідерландський філософ, науковець, політичний та релігійний мислитель

Анти-гламур Святослава Вакарчука

4 листопада в Театрі ім. І. Франка вокаліст «Океану Ельзи» представив публіці музичний проект «Вночі»
6 листопада, 2008 - 00:00
ФОТО УНІАН

Інколи буває так: лідери успішних груп відчувають гостру потребу вийти за рамки, тобто змінити музичний вектор, саунд і, власне, імідж. Змінивши таким чином усталені стандарти звучання. Це — ризикований крок, адже немає жодних гарантій, що нове обличчя артиста буде сприйнято прихильниками «на ура». Цілком очевидно, що, роблячи цей крок, артист намагається підтягнути свою публіку на новий щабель музичної еволюції. Найвдаліші приклади подібних «сайд-проектів» — сольні програми Тараса Чубая «Наше Різдво», «Наші партизани» і «Наш Івасюк», діяльність «Ле Гранд Оркестру» Олега Скрипки та сольні програми вокаліста «Мандрів» Фоми.

Святослав Вакарчук зібрав талановиту компанію джазових і класичних музикантів і запропонував їй аранжувати ряд пісень, які не увійшли до репертуару «Океану Ельзи». Свіжий струмінь у звучанні та, власне, баченні матеріалу продемонстрували саксофоніст Богдан Гуменюк, піаніст Олексій Саранчин, гітарист Олексій Морозов та перша скрипка струнного оркестру «Колегіум» Кирило Шарапов. У запису композицій також брав участь Національний симфонічний оркестр України. Головним продюсером і аранжувальником альбому «Вночі» виступив клавішник «Океану Ельзи» Милош Єліч.

Цікаво, що всі пісні були написані Вакарчуком у різних куточках світу і саме вночі: у Швейцарії, біля Женевського озера; на сороковому поверсі готелю у Нью-Йорку та в інших екзотичних місцях. Робота над диском тривала у трьох країнах світу. Записували його у Києві, зводили у Бельгії, а мастерінг робили в Лос-Анджелесі (США).

Загальна стилістика альбому «Вночі» витримана в естетиці волд-мюзік, дуже популярної і поширеної у світі й у ній немає нічого спільного з українськими стандартами поп-музики.

— Чесно кажучи, мені дуже набридло суцільне миготіння в ефірах якихось гламурних персонажів, які не мають нічого спільного з сучасною музичною культурою. Це і є головна причина виникнення проекту «Вночі», — признався Святослав Вакарчук. — Програма «Вночі» вийшла з творчої лабораторії, де ми могли писати музику яку ніхто не робив раніше. У результаті з’явилися 11 пісень, кожна з яких є для мене дуже близькою і дорогою. Жодну з них не можна віднести до конкретного музичного стилю. В них є все — від джазу до реггі. Альбом «Вночі» розрахований не тільки на прихильників «Океану Ельзи», але й на тих, хто взагалі не цікавиться рок-музикою.

На аудіоринку диск з’явиться у кінці листопада. А чи можемо ми говорити про новий виток музичної еволюції Святослава Вакарчука — це покаже час.

ВРАЖЕННЯ

Роман БАЛАЯН, режисер:

— «Вночі» — дуже інтимний, довірливий альбом, для людей, котрі замислюються і вагаються у своїх вчинках.

Денис ІВАНОВ, генеральний продюсер «Артхаус Трафік»:

— Музика Святослава Вакарчука у певному розумінні універсальна для України. Вона знаходить відгук і в школярів, і в людей, які мають дві вищі освіти. Я гадаю, в нашій країні аудиторія, яка здатна сприймати музичну мову такого рівня складності, як «Вночі», обчислюється мільйонами. Головне — тут є чистота емоцій та особиста подача.

Любко ДЕРЕШ, письменник:

— У цьому альбомі є композиції, які змушують частіше дихати, від яких мурашки по шкірі. Я певен, що в альбому «Вночі» є шанс створити певний культурний контекст для появи творів такого ж рівня в найближчому майбутньому.

Савік ШУСТЕР, телеведучий програми «Шустер»:

— Мені в цьому альбомі дуже сподобалася емоційність, теплота, пошук, бажання зробити щось інше, подивитися на світ дещо інакше. Знаєте, коли перебудовуєш супутникову антену всього на два градуси, все радикально міняється. Ти бачиш уже інший телеканал іншою мовою, щось, що належить зовсім іншій культурі. Слава Вакарчук у альбомі «Вночі» зумів домогтися схожого ефекту.

Олексій КОГАН, джазовий оглядач:

— «Вночі» — дуже особиста платівка. Коли я слухав її вперше, було кілька миттєвостей, коли мені по-справжньому хотілося плакати. Якщо музика допомагає людині дати волю почуттям — це хороша музика.

Олександр ЄВТУШЕНКО, спеціально для «Дня»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments