Щоб любити — треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити.
Василь Сухомлинський, український педагог, публіцист, письменник, поет

Безкоштовний PR?.. чи платний?

19 липня, 2003 - 00:00

Прес-центр «Украинский час» ще, мабуть, не знав такої одностайності між контрольованим підприємством і контролюючим його державним органом. У п’ятницю вона була продемонстрована тут з приводу трирічного ювілею роботи Тюменської нафтової компанії (ТНК) на українському ринку. Заступник голови Фонду держмайна України Дмитро Парфененко блискуче зіграв роль «ювілейного генерала». Він першим не те щоб поінформував, а буквально оспівав блискучі досягнення російських нафтовиків, які приватизували український нафтопереробний гігант «ЛИНОС». За словами Парфененко, це є «прикладом вдалої приватизації українського підприємства». «Зафіксовано повне виконання всіх взятих на себе договірних зобов’язань», — продовжував заступник голови ФДМУ. Росіянам дійсно є чим пишатися. Завод, що недавно руйнувався, працює, мережа заправок наближається до заповітної тисячі, а частка ринку — до 27%. Не оспорюючи бізнес-досягнень ТНК, варто поставити запитання: що може й чого не може говорити держслужбовець, якщо йдеться про приватну компанію? Як бути з почуттям міри?

Продовжуючи, слід сказати і про нафтопровід Одеса—Броди, до якого ТНК також небезуспішно підбирається. Тим більше, що разом із нею бізнес в Україні домовилася вести старша нафтова «сестра» — Бритіш Петролеум (ВР). ТНК, як відомо, пропонує повернути цю українську нафтову ріку, що поки не склалася, назад і качати не каспійську нафту в Європу, а російську на Чорне море, тобто в Одесу. Україна тут займає дивну позицію, що ніби відображає боротьбу найбільших фінансових угруповань, зокрема, лобістів інтересів російського капіталу. З одного боку вона провела вже три презентації свого нафтотранспортного витвору (в Києві, Брюсселі й Гданську), де всіляко доводила перспективність продовження проекту Одеса— Броди до Плоцька й Гданська з виходом навіть на північнонімецький Вільгельмсхаффен. У Брюсселі цей проект був підтриманий ЄС і став одним з його пріоритетів. У Гданську на нього стали набагато краще реагувати поляки, хоча, як і раніше, ставили багато запитань. Але ось нинішньої середи, не без наполегливого промоушену з боку ТНК, уряд України взяв піврічний тайм-аут. Вирішено, як і пропонувала раніше ця компанія, залучити на тендері незалежного експерта для оцінки перспектив реверсної роботи нафтопроводу для прокачування російської нафти в Одесу. Міністр палива та енергетики Сергій Єрмілов, який повернувся напередодні з Польщі, де був підписаний договір про наміри щодо маршруту Одеса—Броди—Гданськ, як подейкують, після засідання Кабміну «був без обличчя». Проте він уточнив, що для організації реверсної роботи потрібні капітальні вкладення в розмірі близько 500 млн. грн. і пояснив, що уряд залучає експерта для того, щоб дістати незалежну оцінку реверсного варіанта роботи, як це було зроблено (протягом двох років) для варіанта прямої роботи нафтопроводу Одеса—Броди. Тут доречно навести також і слова Президента України Леоніда Кучми, який напучував наш уряд у цьому питанні: «Кабінет Міністрів має ухвалити рішення з погляду національних інтересів України». Йдеться, напевно, про всебічний облік усіх економічних і політичних обставин. Чи належать до них також і підсумки п’ятого засідання спільної міждержавної українсько-казахстанської комісії з економічного співробітництва, що відбулося в четвер? «Сторони зацікавлені в розвитку та співпраці з експлуатації нафтопроводу Одеса—Броди й висловлюють зацікавленість в участі казахстанської сторони як інвестора в будівництвi нафтопроводу Броди—Плоцьк» , — процитував міністр підсумкове рішення комісії.

Тим часом президент української «дочки» ТНК О. Городецький, відповідаючи на запитання «Дня» про те, чи готова його компанія фінансувати капітальні вкладення, необхідні для реверсу, від прямої відповіді ухилився, підтвердивши лише відому й раніше пропозицію про виділення технологічної нафти для заповнення нафтопроводу. «Приємно відзначити лише те, що ВР або ТНК із цим проектом були почуті», — сказав Городецький.

Тим часом експерти «Укртранснафти» про приємне не говорять. На їхню думку, нафтопровід потрібен ТНК не для того, щоб постачати по ньому нафту, а виключно для того, щоб каспійська нафта не могла найкоротшим шляхом потрапити в Європу. На їхню думку, наступний крок — ТНК вимагатиме цей нафтопровід в оренду. То як щодо національних інтересів?

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ