Л.Берія — найближчий сподвижник Йосипа Сталіна, в 1931—1938 роках був першим секретарем ЦК Компартії Грузії, а з 1938 до 1953 рік очолював НКВС, а потім міністерство внутрішніх справ СРСР. Л.Берія безпосередньо організовував і керував масовими політичними репресіями в країні, що провадилися сталінським режимом. У червні 1953 року Л.Берія було заарештовано, а 23 грудня 1953 року він і шість його наближених — були розстріляні за ухвалою спеціальної судової присутності Верховного суду СРСР.
1998 року Головна військова прокуратура, куди звернулися родичі Л.Берія, в рамках закону «Про реабілітацію жертв політичних репресій» знову повернулася до справи колишнього шефа НКВС. 1 жовтня 1999 року ГВП передала до Верховного суду РФ свій висновок. ГВП не знайшла підстав для реабілітації вказаних керівників органів держбезпеки СРСР, визнавши, що провину всіх засуджених у цій справі доведено і скоєне ними кваліфіковано правильно. «Обгрунтованим і таким, що не підлягає скасуванню» було визнано й винесений ним вирок. У своєму висновкові ГВП просила Верховний суд відмовити Л.Берія і його наближеним у реабілітації.
Раніше, коментуючи цю ухвалу, головний військовий прокурор Юрій Дьомін зазначив, що Л.Берія інкримінувався зв’язок з 14 іноземними розвідками. «Навіть з погляду здорового глузду такого бути не могло. Ціла низка статей явно була притягнена, і переконливих доказів з них у справі не було. Але конкретні дії, конкретні злочини, які він здійснював, у справі залишаються», — підкреслив Ю.Дьомін. За його словами, слідство й суд дійсно встановили багато реальних злочинів Л.Берія. Наприклад, організацію дослідів із розробки і випробування отрут на засуджених до найвищої міри покарання і дослідів із застосування наркотичних речовин на допитах.
КОМЕНТАР «Дня»
Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, заступник директора Інституту історії України НАН України, професор, доктор історичних наук:
— Сама постановка питання про реабілітацію Лаврентія Берія звучить по-блюзнірському. Зрозуміло, що формула звинувачення, яку було вигадано після арешту Берія, абсолютно безглузда. Його розстріляли як агента іноземних розвідок, ворога радянського народу. Такими були звинувачення, за якими розстрілювалися підручними Берія десятки й сотні тисяч абсолютно невинних людей. Якби Берія був живим зараз і «перебував би у відповідному віці», його слід було б судити за злочини реально ним скоєні. Обмовка щодо віку не випадкова. Коли Лазареві Кагановичу було далеко за 90, розкрилися скоєні ним злочини. Але його ніхто не судив, а він сидів під замком у своїй московській квартирі й писав мемуари. Тепер вони видані, в них немає жодного слова про мільйони людей, що загинули з вини цього сталінського сатрапа — соратника Берія.






