Цвітіння «Книжкового саду»
Учора у Києві відбулося відкриття третьої Міжнародної спеціалізованої виставки «Книжковий сад-2003». Нарівні з одеською «Зеленою хвилею» і львівським «Форумом видавців» цей захід — найбільша подія для вітчизняних книжників. Але вже не тільки для них. Поступово цей «фестиваль книги» набуває контурів справді міжнародного, відзначив на прес-конференції, присвяченій відкриттю «Книжкового саду», голова Держкомітету телебачення та радіомовлення України Іван Чиж. Цього разу, крім вітчизняних видавців, участь у виставці беруть їхні колеги з Росії, Білорусі і навіть Туреччини. Незважаючи на низку позитивних зрушень у видавничо-поліграфічній сфері України, про які йшлося на відкритті виставки (збільшення кількості назв книг, що видаються, відповідні законодавчі ініціативи), реальний стан речей найкраще відображає сама експозиція. Окремі стенди змогли дозволити собі далеко не всі українські книжники. Принаймні значну частину регіональних видавців було представлено на так званих обласних стендах. Проте і багатьом із тих, кому окреме «місце під сонцем» виявилося по кишені, з огляду на асортимент запропонованої продукції цілком можна було б скооперуватися з іншими видавцями. Чого не можна сказати про російську національну експозицію, де стендів менше, але виглядають вони солідніше. Тут і російські асоціації книговидавців, і книгорозповсюджувачів, і великі видавництва на зразок санкт-петербурзької «Азбуки», і навіть книжкова екзотика, представлена Московським клубом любителів мі ніатюрних книг. Залишається тільки сподіватися, що зусиллями вітчизняних видавців і за підтримки держави в «Книжковому саду» з кожним роком з’являтиметься все більше українських саджанців.
