Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Декларацiї спiльнi, погляди рiзнi

14 листопада, 2002 - 00:00

Про те, що рухає «Нашою Україною», яка останнім часом різко посилила свою зовнішньополітичну активність, здогадатися не так складно. Досить пригадати, що перед парламентськими виборами Віктор Ющенко здійснив кілька закордонних вояжів, у тому числі й до США, де мав чимало зустрічей із людьми, які активно цікавляться майбутнім України. Що стосується росiйського вектору зусиль «Нашої України», то пошуки контакту з російськими верхами поки закінчуються контактами з «низами верхів».

Президент Володимир Путін твердо стоїть на визнанні правомочності законнообраної влади в особі Президента України Леоніда Кучми. Опозиційну СПС не назвеш впливовою політичною силою РФ. Ірина Хакамада і Борис Нємцов — безумовно представники російської політичної еліти. Але тієї її частини, яка реально лише прагне брати участь у прийнятті рішень державної ваги. Втім, говорити про те, що «Наша Україна» знайшла в особі СПС такого собі лобіста своїх інтересів в Росії, поки рано. Досить пригадати, що ще зовсім недавно, перед парламентськими виборами, лідери СПС потискували руки й усміхалися перед телекамерами разом із лідерами блоку «Команда озимого покоління», про наміри співпрацювати з яким СПСівці якось забули після того, як КОПи не пройшли до парламенту. У документі, який СПС цього разу підписала з «Нашою Україною», зазначається, що обидві політичні сили мають спільні погляди на стратегічний розвиток українсько-російських відносин у контексті європейської інтеграції, а також на перспективи будівництва демократичного суспільства з ринковою економікою. Водночас сторонам не вдалося приховати того, що з конкретних проблем у відносинах України та Росії їхні погляди цілком різні, а то й протилежні. Борис Нємцов і Віктор Ющенко на зустрічі з журналістами вважали за краще прямо не говорити, що з тих чи інших питань у них є розбіжності. Замість цього вони назвали перелік питань, що стосуються українсько-російських відносин, з яких, на їхній погляд, «Нашій Україні» та СПС потрібно шукати спільне бачення. Зокрема, до таких проблемних пунктів російські гості зарахували спробу певних українських сил (по суті, — частини «Нашої України». — Ред. ) ліквідувати через Конституційний суд Кримську автономію, проблему трансляції російських телеканалів на Україну, — на думку СПСівців, така трансляція необхідна, проблему будівництва газотранспортного консорціуму, і особливо — «проблему російської мови в Україні». Ірина Хакамада висловила стійке переконання, що в місцях компактного проживання російськомовного населення російській мові потрібно надати певного статусу. Під час обговорення мовного питання обидва лідери СПС висловилися досить емоційно. У відповідь Віктор Ющенко — вважав за краще промовчати. А взагалі контакти «НУ» з СПС — річ дуже корисна. І товаришувати партіями і фракціями з росіянами треба, і тестових ситуацій під час цих контактів вистачає: відразу видно — чи є у політика позиція чи, м’яко кажучи, вона залежить від аудиторії. Щоправда, великої політики все це мало стосується.

Володимир СОНЮК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ