За час існування СНД вже прийнято найважливіші документи: угоду про принципи податкової політики (Москва, 13 березня 1992 року), протокол про уніфікацію підходу і висновки угод про уникнення подвійного оподаткування (Ташкент, 15 травня 1992 року), угоду про принципи стягування непрямих податків при експорті та імпорті товарів, робіт і послуг (Москва, 25 листопада 1998 року), угоду про співпрацю і взаємодопомогу з питань дотримання податкового законодавства і боротьби з порушеннями у цій галузі (Мінськ, 4 червня 1999 року) та інші. Але справді якісно й ефективно координувати податкове законодавство і роботу податкових органів країни СНД почали з 2001 року, коли у Мінську глави держав створили Координаційну раду. Перше її засідання відбулося 25—26 вересня 2001 року в Москві, друге засідання пройшло 23 лютого 2002 року. Четверте засідання відбудеться у червні 2003 року в Баку. За станом на літо 2002 року податкові органи країн-учасниць угоди, в яких працюють понад 300 тисяч співробітників, контролюють надходження понад 400 мільярдів доларів до бюджетів, обслуговують понад 1 мільйон платників податків, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність у цих країнах. За підсумками засідання було підписано понад 10 документів про взаємодію податкових служб при обміні інформацією, розробці документації, практиці оподаткування, а також про розробку модельного кодексу.
Судячи за інформацією, яку виклали учасники наради, — представники податкових органів 12 країн СНД і Балтії, вони мали досвід, яким варто було обмінятися. По-перше, як заявив на прес-конференції міністр РФ з питань податків і зборів Геннадій Букаєв, у Росії вважають, що податкова реформа в основному закінчена, і підставою для цього є той факт, що Податковий кодекс у Москві приймали не весь одразу, а поетапно, по розділах. Це, на відміну від України, на думку Миколи Азарова, значно полегшило завдання; принаймні не минули даремно, як в Україні, чотири роки дебатів. Чотири розділи ПК РФ — про порядок оподаткування фізичних осіб, прибуток підприємств, про ПДВ і про акцизні платежі вже набули чинності. Iз січня 2003 року набувають чинності ще 2 розділи — про спрощену систему сплати податків у сфері малого бізнесу.
Втiм, у цьому плані, відповідаючи на запитання кореспондента «Дня», Миколі Азарову якраз було чим похвалитися. На відміну від Росії, де так звана «упрощенка» і «вмененка» ще тільки наберуть чинності, «в Україні діє така пільгова система оподаткування малого бізнесу, якої немає у жодній країні», — підкреслив Микола Азаров. Спецпатент, єдиний і фіксований податок створюють в Україні можливості успішно розвивати малий і середній бізнес, однак, вважає глава податкового відомства України, цим правом зловживають багато великих бізнесменів, які мають дохід якщо не в мільйони доларів, то який значно перевищує максимальні показники, характерні для малого і середнього бізнесу. Микола Азаров сказав, що з введенням у дію в Україні нового Податкового кодексу спрощену систему оподаткування не буде скасовано, а найімовірніше буде більш пристосовано до вимог часу і до умов країни.
Значний інтерес глав податкових відомств викликали проблеми подвійного оподаткування. Одним iз підсумків ялтинської наради стало підписання угоди між Україною і Таджикистаном про уникнення подвійного оподаткування (його належить ратифікувати парламентам). Це вже 44-й договір України такого роду з країнами — економічними партнерами. За інформацією Миколи Азарова, в Україні готуються проекти договорів ще з 10-ма країнами. За два-три майбутні роки, на його думку, буде завершено підписання договорів про уникнення подвійного оподаткування з усіма партнерами України у світі.
Серед підписаних у Ялті документів — угода про боротьбу з трансфертним ціноутворенням. Російська Федерація вважає, що вона успішно, хоч, можливо, і не повністю подолала цю проблему, поклавши обов’язок реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності на міністерство податків і зборів. Це відомство має великий банк даних і володіє інформацією практично про всі створені на російській території підприємства та їхніх засновників. Рiч у тiм, що процес трансфертного ціноутворення практично завжди включає в себе операції з підставними і фіктивними фірмами: спочатку незалежне підприємство реалізовує товар за значно заниженою ціною підставній фірмі, а та реалізовує його далі за нормальною ціною і, не сплативши податок, самоліквідується. У Росії реєстрація подібних фірм відтепер ускладниться. Чого не можна сказати про Україну. На думку Миколи Азарова, сьогодні багато російських трансфертів проходитимуть через фірми-одноденки, які реєструватимуться в Україні у вигляді СП. Як повідомив головний український податківець, уже зараз в Україні щомісяця ліквідується до 20 тисяч фірм-одноденок. Уникнути цього допоможе угода про обмін інформацією і про взаємний доступ до баз даних податкових служб.
Важлива частина ялтинської дискусії податківців — розробка Модельного податкового кодексу. Микола Азаров говорить, що такий кодекс, з погляду України, повинен бути гармонізованим з вимогами Європейського Союзу і слугувати євроінтеграції країни. З другого боку, вищезазначений документ повинен слугувати своєрідними методичними рекомендаціями для розвитку податкових систем країн СНД, у тому числі й України. Але нашій країні легше через те, що проект Податкового кодексу України вже пройшов друге читання й у нас є серйозні напрацювання, які буде передано робочій групі, котра продовжує роботу над проектом Податкового кодексу.






