ЮВІЛЕЙ
Діагноз: популізм інвестиційний хронічний
Яна МОЙСЕЄНКОВА, "День"
Любов до популізму й геометрії таки переслідує керівництво рідної держави, яке прагне засвітитися на створенні якщо не любовних, то якихось інших трикутників.
Основи останнього трикутника - інвестиційного - заклав напередодні Різдва голова ВР Олександр Мороз, який заявив, що доти, поки Роман Шпек очолюватиме Національне агентство України з реконструкції та розвитку, а також валютно-кредитну раду при Кабміні, в Україні не буде власної інвестиційної політики. "Треба займатися розвитком виробництва, а не думати про кишеньковий прибуток, який отримують від використання тих або інших кредитів," - заявив А.Мороз, і пригадав історію з американськими комбайнами, продуктивність яких, із його слів, нівелюється додатковими витратами на сервісне обслуговування, в той час як українська промисловість, на думку самого А.Мороза, в змозі самостійно випускати комбайни високого класу.
Позицію примирителя й взагалі хорошої людини зайняв прем'єр-міністр Валерій Пустовойтенко, добросердно заявивши, що Роман Шпек з роботою на посаді справляється нормально й "може далі працювати". До того ж, за висловом В.Пустовойтенка, не все залежить від діяльності Р.Шпека, проблема в самій системі надання кредитів та інвестицій. І оскільки В.Пустовойтенко очолює уряд, він щиро бажає Кабміну (а значить, і собі особисто) самостійності у визначенні рішень щодо залучення інвестицій в Україну.
Сам же глава НАУРР Роман Шпек вважає критику на його адресу "абсолютно необ'єктивною й несправедливою". "Слід чітко визнати, що на сьогоднішній день в Україні відсутнє законодавство, яке б стимулювало підприємницьку діяльність", - сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна". І, в свою чергу, розкритикував діяльність А.Мороза, заявивши, що відсутність необхідних законів - пряма провина нинішнього парламенту та його керівництва, яке не дає можливості працювати над поліпшенням законодавчої бази. Але, незважаючи на нестабільність законів, а звідси й охолодження в дружбі з Міжнародним валютним фондом, інвестиції до нас все ж доходять. Минулого року, за свідченням глави НАУРР, Україна отримала прямих іноземних інвестицій на суму близько $500 млн. (а за п'ять останніх років - майже $2 млрд.). І все ж в Р.Шпека вселяють надію "дії уряду в останньому кварталі 1997 року", в зв'язку з чим він розраховує, що "інвестиційний процес 1998 року буде більш активним". Подякувавши урядові за рішення про приватизацію елеваторів, енергорозподіляючих та енергогенеруючих компаній, що також буде сприяти припливу інвестицій, Р.Шпек розкритикував діяльність парламенту по відношенню до Фонду держмайна. Рецепт же поліпшення інвестиційного клімату від Р.Шпека новизною не вражає: необхідно зберегти фінансову стабілізацію, прискорити структурне реформування підприємств і розвивати ринок цінних паперів.
На тлі трикутних відносин, що склалися, цікава буде доля Фонду передекспертних гарантій, над створенням якого два роки билися НАУРР і Світовий банк. Грудневі переговори в Вашингтоні пройшли успішно. У Києві отримано схвалення проекту Фонду від ключових міністрів. Тепер від ратифікації цього проекту Верховною Радою залежить, чи отримає Україна протягом п'яти років обіцяні програмою Фонду додаткові інвестиції розміром до $600 млн.
