Люди, які мають свободу вибору, завжди оберуть мир.
Рональд Рейган, 40-ий Президент США

До ювілею Першокниги

На святкування 450-річчя створення Пересопницького Євангелія на Рівненщину запрошено президентів п’яти країн
30 вересня, 2010 - 00:00
ФОТО З САЙТА GOVORIT.DONETSK.UA

У серпні 2011 року символу України, книзі, на якій приймають урочисту присягу президенти, — Пересопницькому Євангелію виповниться 450 років. З нагоди цієї дати 12 травня 2010 року Верховна Рада України ухвалила рішення відзначити на державному рівні у серпні наступного року 450-річчя з часу створення Пересопницького Євангелія та оголосити 2011 рік Роком Української Першокниги. Слід нагадати, що в грудні 1991 року, під час інавгурації Президента України Леоніда Кравчука, Пересопницьке Євангеліє вперше використали як символ державності. З того часу утвердилася традиція, що президенти України присягають на цій книзі.

За словами голови Рівненської облдержадміністрації Василя Берташа, на заходи з відзначення дати створення цієї унікальної книги запросили президентів п’яти слов’янських країн — України, Росії, Білорусі, Словаччини та Болгарії.

Як повідомив голова області, у селі Пересопниця Рівненського району, на місці, де колись були князівський замок і монастир, у якому писали це Євангеліє, буде відтворено фрагменти тих споруд, а також споруджено етномістечко (кілька будинків у стилі ХVI століття, у яких розмістяться музей, культурний центр, інші установи).

Пересопниця — село на березі річки Струбли, на відстані близько ста кілометрів від Двірця. За часів Київської Русі це було місто, яке відігравало помітну роль у політичних подіях середини ХІІ ст., пише у своїй статті «Євангеліє княгині Жеславської», яка увійшла до першого видання із серії «Бібліотека газети «День» «Україна Incognita» доктор філософських наук, професор Національного університету «Острозька академія» Петро Кралюк. У своїх історичних розвідках науковець пише, що згідно із археологічними дослідженнями, Пересопниця існувала в Х ст., а то й ще раніше. Однак перша писемна згадка про місто належить до 1149 р. У той час розгорілася міжусобна боротьба між князями Юрієм Довгоруким та Ізяславом Мстиславовичем за київський престол. В епіцентрі цієї боротьби опинився регіон Погорини (басейну річки Горинь), зокрема місто Пересопниця. У т.з. Київському літописі досить детально описується це протистояння, в тому числі події, що відбувалися в Пересопниці. «Читаючи про них, бачиш, що це не просто літописний текст. Це — своєрідна повість. І закрадається думка, чи не писалася та повість у Пересопниці і чи не існував у цьому місті в ті далекі часи осередок книгописання», — розмірковує пан Кралюк.

Саме до тих часів зараховують, за однією з легенд, заснування монастиря в Пересопниці. Інша легенда пов’язує фундацію обителі з періодом правління Мстислава Ярославовича Німого, який княжив у Пересопниці в першій чверті ХІІІ ст. До речі, з нагоди майбутнього святкування до села обіцяють прокласти дорогу з твердим покриттям, а на місці, де колись були князівський замок і монастир, у якому писали це Євангеліє, під час урочистостей постійно працюватиме археологічна експедиція.

Нині історики можуть тільки частково сказати, як і чому з’явилося Пересопницьке Євангеліє. Як пише Петро Кралюк, частково відповідь на ці запитання можна знайти на останній сторінці цієї пам’ятки. У статті «Євангеліє княгині Жеславської», він зауважує, що у цій книзі подані не лише євангельські тексти, а й деякі примітки, передмови й післямови. «Із них дізнаємося про точні дати створення книги. Над нею почали працювати 15 серпня 1556 р., а завершили роботу 29 серпня 1561 р. Книгу замовила й, відповідно, дала гроші на її переписування княгиня Настасья (Анастасія) Юріївна Жеславська (Заславська), що походила з князівського роду Гольшанських. Їй допомагала дочка Ганна-Євдокія, а також її зять Іван Федорович Чорторийський. Відомі також імена тих, хто працював над Пересопницьким Євангелієм. Враховуючи, що пам’ятники середньовічної культури переважно були колективними й анонімними, даний факт видається дещо незвичним. Можливо, намагання «авторизуватися» було виявом нових ренесансних тенденцій, які вплинули на творців пам’ятки», — стверджує Петро Кралюк.

Основний текст Пересопницького Євангелія виконаний уставом двох почерків, які, зрозуміло, належали різним особам. Тобто до роботи був залучений ще один підручний писар, який працював у Пересопницькому монастирі. Книга складається з 482-х пергаментних аркушів розміром 380х240 мм. Вага її становить дев’ять кілограмів 300 грам. До складу тексту увійшли — Наука читання, яка відкривається передмовою; чотири Євангелія, кожному з яких передують покажчик глав та передмова, подані також післямова й місяцеслов. Текст пам’ятки поділено на глави, кожна з яких починається із сумарія (короткого змісту викладу наступної глави), вписаного в рамку. Відсутні сумарії лише на початку першої глави кожного Євангелія.

У книзі, пише Петро Кралюк, постійно зустрічаємо глоси — українські лексичні відповідники до слів оригіналу. Вони виділені рамочкою й розміщені безпосередньо в тексті, іноді на полях рукопису. За змістом Пересопницький рукопис — тетраєвангеліє (чотири канонічні Євангелія). Він схожий із православними Євангеліями, які призначалися для церковного вжитку. Правда, є деякі незначні відмінності між ним та друкованими Євангеліями, що з’явилися невдовзі після появи цієї пам’ятки. Книга написана давньоукраїнською книжною мовою. Як зауважує дослідник, це один із перших відомих нам перекладів такого типу.

Рівненська влада майже за рік взялася готуватися до урочистостей, адже потрібно зробити багато роботи. Василь Берташ повідомив, що загалом на підготовку необхідно не менш як 40 млн. грн, однак основну частину коштів доведеться вишукувати у власному бюджеті області, оскільки уряд зможе виділити не більше як 5—6 млн. грн. Для того, щоб частково компенсувати витрати на проведення урочистих заходів, за словами голови області, вирішено випустити тисячу примірників подарункового видання Пересопницького Євангелія у спеціальному футлярі, а потім продати його відомим людям, установам та гостям урочистостей. Вартість такого видання Євангелія може сягати до тисячі доларів США.

«Пересопницьке Євангеліє є символом України. І справа не лише в тому, що це один із перших сакральних текстів, перекладених українською мовою. Його фундаторка походила з Полісся, писалося воно на Волині, головним писарем виступав виходець з Лемківщини — найзахіднішої української землі. Мандрувала ця книга із Заходу на Схід, опинившись у Полтаві. Причетною до неї виявилися І. Мазепа й Т. Шевченко — важливі фігури нашої національної історії. Тому закономірно, що на цій Першокнизі дають клятву президенти України», — робить висновок Петро Кралюк у своєму дослідженні «Євангеліє княгині Жеславської».

Тож, зважаючи на символічну та культурну цінність та значимість Пересопницького Євангелія для України, обласна влада запропонує президентам п’ятьох країн «долучилися до новітнього перевидання цього знаменитого релігійного твору»: президентам України, Росії, Білорусі, Словаччини і Болгарії буде надіслано по одній чистій сторінці з майбутнього видання Євангелія, щоб вони заповнили її особисто написаним текстом.

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments