Тепер кожен українець повинен, лягаючи, в голову класти мішок думок про Україну, повинен покриватися думками про Україну і вставати разом з сонцем з клопотами про Україну.
Микола Куліш, український драматург, режисер, педагог, представник Розстріляного Відродження

Дуже своєчасно згадати:

відбулася Міжнародна конференція з вивчення самвидаву
29 квітня, 2010 - 00:00
ПЕТРО ГРИГОРЕНКО — ЛЮДИНА-ЛЕГЕНДА, РАДЯНСЬКИЙ ГЕНЕРАЛ-МАЙОР, ЯКИЙ СТАВ НА ЗАХИСТ КРИМСЬКИХ ТАТАР ТА ІНШИХ ДЕПОРТОВАНИХ НАРОДІВ, КООРДИНАТОР ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА МОСКОВСЬКОЇ ГЕЛЬСІНСЬКИХ ГРУП

У Брюсселі проходила Міжнародна конференція з питань вивчення й дослідження опозиційних рухів 1960—1990-х років під назвою «Суспільна пам’ять та самвидав у країнах Центральної та Східної Європи».

Учасниками конференції були: Олена Струкова (Російська державна історична бібліотека, Росія), Артур Йозвік та Алісія Вензерз-Глуза («Карта-центр», Польща); Дмитро Кокорін («Меморіал», Росія); Ян Кула та Вільям Пречан (Чеський документаційний центр, Чехія); Андре Людке (Центр комп’ютерних технологій Бременського універститету, Німеччина); Ян Новак (Фундація Libri Prohibiti, Чехія); Дмитро та Тетяна Притикіни («Меморіал», Росія); Мануєла Пуц, Сузанна Шатенберг, Манфред Зеллер (Інститут із вивчення історії Східної і Центральної Європи, Німеччина)... Україну ж представляв Музей-архів українського самвидаву при видавництві «Смолоскип» (Олесь Обертас).

На конференції підкреслювалася нагальна потреба об’єднання зусиль різних наукових організацій зі збереження та обробки архівних документів, що мають стосунок до історії самвидаву, правозахисного, дисидентського руху та альтернативної культури другої половини ХХ століття в країнах Центральної та Східної Європи. У рамках події відбулася зустріч з представниками Європейського Союзу Марією Теофілатовою та Робертом-Жаном Смітсом, з якими були обговорені питання фінансування від Євросоюзу на розвиток діяльності й вдосконалення роботи архівних та документаційних центрів у Центральній та Східній Європі, які займаються питаннями вивчення і дослідження самвидаву та опозиційного руху, а також створення загальноєвропейського довідково-пошукового інтернет-ресурсу із матеріалів національного самвидаву. Справа в тому, що на сьогодні всі вище перераховані наукові інституції описують і формують каталоги самвидаву за власними стандартами та програмами, що створює певні складнощі для іноземних науковців. Відповідно, потрібна інтеграція архівних установ у різних країнах, які є найбільшими зберігачами матеріалів національного самвидаву.

З метою поширення інформації про наукові інституції та полегшення роботи дослідників історії та культури Східної та Центральної Європи наприкінці 2010 року за умови отримання фінансової підтримки від Європейського Союзу має розпочатися масштабний проект «Research Infrastructures — The International Samizdat (Research) Association (ISRA)». Метою цього масштабного проекту є об’єднання механізмів досліджень та опису документів самвидаву та опозиційного руху другої половини ХХ ст. у розрізнених національних архівах і створення єдиної європейської архівної мережі. Створення спільного інтернет-ресурсу дозволить, по-перше, забезпечити доступ до електронних колекцій (а надалі і до окремих документів) самвидаву та «навколосамвидавних» матеріалів, а по-друге, стане важливим інформаційним джерелом і засобом спілкування для різних організацій, фахівців і вчених різних дисциплін, що цікавляться питаннями недавнього тоталітарного минулого. Передбачається також створення єдиної пошукової системи з єдиним інтерфейсом різними європейськими мовами, а також вирішення конкретних робочих завдань у діяльності архівів (опис самвидавних фондів, створення довідково-пошукових каталогів і покажчиків, створення тематичних виставок, видання книг та збірників досліджень самвидаву). Важливо підкреслити відкритий характер цього проекту: у ньому можуть взяти участь усі зацікавлені організації, архіви та бібліотеки, а також колекціонери, дослідники й учені.

Одним із головних завдань проекту є забезпечення відповідного збереження та доступу до документів самвидаву. Вирішення цього завдання ускладнюється тим, що на даний час документи самвидаву розсіяні по цілому світу. Відносно великі колекції зберігаються в більш ніж 50-ти організаціях, розташованих у різних країнах світу, і далеко не всі з них є архівами в прямому сенсі цього слова, тож, відповідно, далеко не всі інституції забезпечують належну якість збереження цих безцінних матеріалів.

Крім того, база даних проекту «Research Infrastructures — The International Samizdat (Research) Association (ISRA)» передбачає можливість включення інформації про приватні колекції самвидаву і про окремих експертів, що працюють у наукових галузях, пов’язаних із вивченням самвидаву. Також планується створення бібліографічної бази даних з опцією для перегляду в електронному режимі повних текстів представлених публікацій та матеріалів. Важливо відзначити, що багато невеликих колекцій самвидаву й окремих документів перебувають у приватному володінні та вимагають особливого вивчення та опису.

Музей-архів українського самвидаву при видавництві «Смолоскип» входить до числа десяти основних партнерів цього багатообіцяючого проекту та докладе всіх зусиль, щоб наші плани з інтеграції теми українського опозиційного руху у європейський контекст були втілені. Таким чином, зараз Музей-архів українського самвидаву має шанс реалізувати свою давню мрію — стати вагомою архівно-дослідницькою установою європейського значення.

Олесь ОБЕРТАС
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments