Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Головного «Золотого витязя» повіз iз України Анджей Вайда

2 червня, 1998 - 00:00

Анатолій ЛЕМИШ, «День» 
Після десятиденного плавання Дніпром і Чорним морем завершився 7-й
Міжнародний фестиваль «Золотий витязь». Роздача призів, як і відкриття,
відбулася в театрі ім. Франка, але пройшла набагато скромніше і з більшою
повагою до країни, яка приймала фестиваль — України. Цього разу не було
ні церковних хорів, ні патетичних виступів депутатів російської Держдуми,
ані персон у фойє, загорнутих у Андріївські стяги. Не було й кінозірок
першої величини, окрім неодмінної Барбари Брильської.

Вперше після важкої операції на серці на сцену під овації залу вийшов
Микола Олялін. Йому, як і Вікторові Степанову, були вручені спеціальні
призи фестивалю.

У головному конкурсі — ігрових фільмів — журі під керівництвом Юрія
Ільєнка присудило відразу дві перших премії. «Золотого витязя» отримав
фільм «Пані ніхто» Анджея Вайди, у чиїй перемозі мало хто мав сумнів, знаючи
рівень уславленого польського режисера. Але конкуренцію йому склала стрічка
«В тій країні» Лідії Бобрової, названа відкриттям фестивалю. У ній зіграли
переважно непрофесійні актори — звичайні мешканці села Верколи, що вимирає,
котре міститься в Архангельській області. І зіграли так, що завоювали добру
половину акторських призів. Причому, коли журі стало з’ясовувати, як звуть
хлопця, якому воно вирішило віддати приз за кращу роль другого плану, виявилося,
що ні режисер, ні знімальна група цього не знає. Просто — хлопець з села.

Третє місце посів найпопулярніший на фестивалі, за словами Юрія Ільєнка,
фільм Вілена Новака «Принцеса на бобах».

 

Газета: 
Рубрика: