Iванофранківці читали невідомого Франка
Неформальні зустрічі інтелігенції Прикарпаття започатковано три роки тому
З нагоди Франкових уродин в Івано-Франківську відбувся також конкурс есеїв «Мій Франко», в котрому взяли участь не лише молоді люди з Івано-Франківщини, а й сусідніх областей. Десятикласниця Першої української гімназії Олена Водошняк отримала приз за найкраще есе від голови журі письменника Степана Процюка. Привітати учасників Франкових читань приїхала також його правнучка Олеся Франко із Калуша.
Святкування 156-річниці із дня народження Івана Франка почалося біля пам’ятника. В Івано-Франківську зібралося близько 30 прикарпатців, які наважилися публічно прочитати свій улюблений уривок із творів Франка. І вже вкотре до пам’ятника в Івано-Франківську підійшла жінка з букетом айстр. Колишня вчителька початкових класів кожного року 27 серпня приносить квіти, котрі сама вирощує, Франкові на день народження.
А ввечері іванофранківці читали невідомого Франка. Традиційні Франкові читання цього разу мали лейтмотивом такі слова Каменяра: «Здобувайте знання, теоретичне й практичне, гартуйте свою волю, виробляйте себе на серйозних і статечних мужів, повних любові до свого народу і здібних виявляти ту любов не потоками шумних фраз, а невтомно, тихою працею». Відтак окрім поезій прозвучали есе Франка «Дещо про себе самого» з авторської передмови до видання його творів польською мовою, де є сумнозвісне «Не люблю русинів», актуальний сьогодні «Фарбований Лис», уривок із «Притчі про красу», любовна лірика.
У Коломиї на Прикарпатті відкрито пам’ятник Іванові Франку. Письменник бував тут десять разів. Перше його знайомство з цим «мальовничим містечком над Прутом» відбулося 1 березня 1880 року. Через три дні по дорозі до Нижнього Березова, в Яблунові, Івана Франка та його товаришів за підозрою у соціалістичній пропаганді заарештували австрійські жандарми і заточили в коломийській ратуші, де була магістратська тюрма. У в’язниці Франко пробув три місяці.
Саме в Коломиї Каменяр написав «Гімн» («Вічний революціонер»), що покладено на музику Миколою Лисенком, «На суді», «Вій, вітре, горою над сею тюрмою», «Всюди нівечиться правда», «Товаришам із тюрми». 1912-го Іван Франко у Народному домі читав коломиянам поему «Мойсей». У Коломиї було вперше надруковано його твори «З вершин і низин», «Захар Беркут», «Перехресні стежки».
