КОМЕНТАРІ

Олександр ДЕРГАЧОВ, головний редактор журналу «Політична думка»:

— Ми перебуваємо в ситуації колізії. Нормального юридичного виходу на сьогоднішный день немає: у нас не вистачає ряду законів, які дозволили б з’ясувати стосунки учасників кризи, гілок влади і прийняти рішення відповідно до Конституції та чинного законодавства. Тому особлива відповідальність лягає на політиків. Вони вже змушені не ховатися за норми закону чи їх відсутність, як це робить, наприклад, представник Президента в парламенті Роман Безсмертний, а заявляти свою політичну позицію. Тобто рішення лежить у політичній площині. І тут керівники парламентської більшості, лідери фракцій принаймні, особливо тих, які досі однозначно підтримували Президента, повинні публічно заявити про те, як вони оцінюють факти, що стали відомими широкій громадськості, — саме політично оцінюють, а якщо завгодно — морально, а не юридично. І це з’ясує загальне співвідношення сил, ту ситуацію, в рамках якої вже потрібно шукати конкретні рішення. В принципі, звичайно, ключові позиції знову і знову в руках самого Президента. Він повинен визначитися особисто для себе і щодо тих призначених ним керівників виконавчої влади, з приводу яких парламент уже прийняв рішення.

Георгій ПОЧЕПЦОВ, завідуючий кафедрою міжнародних комунікацій і зв’язків iз громадськістю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Т. Шевченка, професор:

— Iз самого початку до кінця не зрозуміла природа цієї кризи: чи то він підігрівається штучно, чи то йде природний розвиток. У будь-якому випадку, чиїсь голови повинні «полетіти»: вибух можливий тільки тоді, якщо напруга не знімається. Президентові доведеться задовольнити якісь вимоги парламенту, оскільки його позиція на даний момент ослаблена: він у захисті, а не в нападі.

На наступному етапі в дію вступить природна течія часу, що буде відносити цю кризу на периферію. Втрата певних політичних гравців відразу викличе перерозподіл сил: і ті, що до цього були сильними, стануть ще сильнішими, оскільки їм вдалося вціліти в момент цього «льодоходу».

Посиленню позиції Президента при виході з кризи буде сприяти: а) переклад конфлікту в іншу площину; б) ініціація зустрічі з О.Морозом; в) активна підтримка ідей відвертості владних структур у бік ЗМІ; г) розвиток кампанії щодо очищення влади від авторитарних замашок.

Україна отримала першу серйозну кризу за всю свою історію. Але вона розгортається явно з чиєюсь допомогою. Тому єдиним виходом може бути робота на випередження, щоб нашою поведінкою не керували ззовні, штовхаючи на ті кроки, які потрібні комусь іншому. Перед нами проходить типова спеціальна інформаційна операція, в якій уже запрограмовано багато наших дій. Сховатися від цього керування в деяких випадках буде просто неможливо.