Iм'я Віталія Коротича у багатьох асоціюється з журналом
«Огонек», який він на початку перебудови перетворив на дійову трибуну гласності
та свободи слова. Проте його від'їзд до США в тривожному 1991 році було
сприйнято неоднозначно. В останні роки Віталій Олексійович був професором
у Бостонському університеті, а нещодавно він повернувся до Москви.
Газета «Факты» запросила колишнього киянина в гості і люб'язно надала
можливість київським журналістам iз ним поспілкуватися.
— Найголовніший урок мого життя, — сказав Віталій Олексійович, — це
те, що ми, українці, повинні позбутися комплексу провінціалізму і, виходячи
в широкий світ, можемо говорити: «Здрастуйте, я прийшов!», а не сідати
на краєчок стільця. І ще один урок: треба вміти зробити себе цікавим у
світі, приходити зі своїми ідеями і зі своїм товаром.
Коротич більш як сім років прожив в Америці, став професором, академіком,
але все-таки вирішив повернутися. Не захотіли жити в Америці і його діти,
а дружина за сім років лише раз приїхала на кілька тижнів і більше не витримала.
Сьогодні колишній киянин збудував будинок у Підмосков'ї і, не відповідаючи
прямо на запитання, дав зрозуміти, що може повернутися до редагування «Огонька».
Але при цьому не хоче потрапити в залежність від жодної з діючих у Росії
політичних угруповань, аби не втратити внутрішньої свободи.






