Дніпропетровщина вирішила залишити владу й гроші собі
Вадим РИЖКОВ, "День"
Рішення про проведення на Дніпропетровщині під час виборів місцевого референдуму (дорадчого опитування) про порядок обрання чи призначення голови виконавчої влади в області, ухвалила сесія Дніпропетровської облради під головуванням Павла Лазаренка.
Необхідність опитування пояснили депутатам так: закон, який визначає повноваження місцевих держадміністрацій досі не прийнято, позаяк Президент наклав на нього вето. Судячи з усього, долю цього законопроекту вирішуватиме вже новий склад Верховної Ради після виборів. Тож, готуючись до його ухвалення, не зле було б поцікавитися думкою рядових виборців.
Електорату Дніпропетровщини за умовами референдуму запропонують чотири запитання: чи повинен голова обласної виконавчої влади обиратися всім населенням, обиратися сесією облради, призначатись (як сьогодні) Президентом, чи все-таки варто сумістити посаду голови облдержадміністрації з постом голови облради й повернутися до практики виборів 1994 року, обираючи обласного керівника прямим голосуванням.
Референдум, за словами Павла Лазаренка, хоча й не матиме прямих "правових наслідків", однак дасть у найближчому майбутньому змогу внести зміни не лише в закони, а й у Конституцію України.
Реакцію Києва на референдум у Дніпропетровську передбачити нескладно. Проте краяни Президента напередодні виборів приготували ще один сюрприз. Сесія облради вирішила звернутися до вже нового складу Верховної Ради й нового уряду, що його буде сформовано після виборів, з проханням змінити нормативи на відрахування з бюджету області. Вони, за словами Лазаренка, "не вкладаються ні в які параметри". Дефіцит бюджету збільшився цього року в 16 разів і досяг 88 млн. гривень. А поки що, чекаючи сприятливих змін, депутати вирішили: перерахування коштів у центральний бюджет "тимчасово" призупинити.
Дніпропетровськ
Холостий постріл "Сигми"
Хто крутить приватизаційні гроші?
Яна МОЙСЕЄНКОВА, "День"
Наприкінці минулого тижня Фонд держмайна визнав таким, що не відбувся некомерційний конкурс з продажу 24%-го пакету акцій АТ "Запорізький завод феросплавів".
ФДМ офіційно заявив, що переможець конкурсу, інвестиційна компанія "Сигма", що запропонувала більше 400 млн. грн. інвестицій, не надала Фондові гарантії узятих на себе інвестозобов'язань. Однак, ФДМ промовчав про те, що 5 лютого (після проведення конкурсу) він надіслав до "Сигми" листа з вимогою внести на рахунок позабюджетного фонду ФДМ 10% від обсягу інвестозобов'язань як заставу. Наступного дня (6 лютого) Фонд видав відповідну постанову, що регламентує таке "нововведення" і в подальших приватизаційних конкурсах. Зі слів глави контрольної комісії ВР з питань приватизації Олександра Рябченка, прийняття заднім числом подібної "фінансової" ухвали обумовлено бажанням наповнити рахунки банку (Фінанси і кредит), котрий обслуговує Фонд, заради "прокручення" коштів до моменту підписання самого договору купівлі-продажу. Зрештою 10% від інвестозобов'язань потрапили б на рахунок підприємства, що приватизується, а от кому дісталися б накручені відсотки - загадка, проте, не дуже важка.
Очевидно, американську компанію Washingtоn Foundation, яка купила за обіцянку 700 млн. грн. інвестицій 25%-ий пакет Запорізького феросплавного, подібна умова влаштувала і відповідний комерційний конкурс визнаний таким, що не відбувся (незважаючи на те, що в названій круглій сумі прямі інвестиції становлять лише 25 млн. грн., інші підуть на постачання (імпорт) стружки, електродної маси і под.).
Враховуючи всю "прозорість" приватизації запорізького заводу-гіганта, а також початкове заниження вартості його пакетів акцій, О. Рябченко стверджує, що з подальших дій інвестфонду "Сигма" стане зрозуміло, яку роль зіграв він у всій цій "історії". Якщо просто "відійде" і забуде про майже куплений пакет акцій - значить брав участь у конкурсі, так би мовити, аби відвести очі, а от якщо до арбітражного суду піде (всі підстави для цього є) і виграє процес, значить, справді мав на меті стати хазяїном і інвестором.
P.S. Коли матеріал уже був готовий до друку, надійшло повідомлення, що інвестфонд "Сігма" звернувся до Вищого арбітражного суду з позовною заявою до Фонду держмайна. Засідання призначено на 17 березня.
Лялькове новосілля
На тлі дорослих зруйнувань
Сергій ВАСИЛЬЄВ, "День"
Подія, яка сталась учора в Києві, напевне не фігуруватиме серед сенсацій. Проте, коли замислитися, слід визнати її екстраординарною: міський театр ляльок отримав стаціонарне приміщення - власний зал і сцену. Свято з цієї нагоди кілька разів переносили, однак трупу театру це, мабуть, не вельми засмучувало. Адже чекати свого приміщення акторам довелося 17 років, кочуючи школами, дитсадками, клубами і - тріумфально - сценами Німеччини, Франції, Мексики, Польщі, Португалії, звідки київські лялькарі привозили різні фестивальні нагороди. Парадокс, однак, у тому, що вони нарешті отримали свою сцену завдяки... паралічу вітчизняного кінопрокату: під театр реконструйовано кінотеатр "Ровесник", який наказав довго жити. Утім, і це аніматори повинні вважати неймовірним подарунком фортуни: часи, коли для театрів будували окремі приміщення, схоже, минули безповоротно. Є, звісно, надія, що спроектовані за радянської влади мала сцена Національного театру імені І. Франка чи приміщення Театру на Подолі на Андріївському узвозі коли-небудь відкриють двері для глядачів. Решті - сподіватися немає на що. За офіційною інформацією міністерства культури й мистецтв, третина будинків українських театрів перебуває в аварійному стані. Навіть найбільші колективи - Національних театрів імені І. Франка й імені Лесі Українки, Львівського театру імені М. Заньковецької починають кожен сезон зі спеціального дозволу архітектурних, пожежних і санітарних служб. А кошти не те що на капітальну реконструкцію - на косметичний ремонт держава не виділяє вже кілька років. Тож київському міському театру ляльок неймовірно поталанило. У нього з'явився дах над головою, тим часом як більшості його колег світить кочове існування.
Корупції сказано "ні"?
26 лютого на засіданні Кабінету Міністрів України було схвалено в цілому концепцію боротьби з корупцією, розраховану на 1998-2005 роки. Одночасно затверджено й план дій центральних та місцевих органів влади, спрямований на запобігання корупційним проявам у владних ешелонах.
Як повідомив кореспонденту "Дня" Віктору ВОРОНЮКУ голова Координаційного комітету по боротьбі з корупцією й організованою злочинністю при Президентові Україні, директор Національного бюро розслідувань Василь Дурдинець, у законі про боротьбу з корупцією, що діє в Україні більш як два роки, виявлено прогалини й вади. Тому в ньому найближчим часом передбачаються зміни. Сьогодні вже підготовлений і новий варіант нового закону. Він може бути ухвалений Верховною Радою нового скликання.
Щодо схваленої концепції, то найближчим часом її затвердить Президент України. У березні на Пленумі Верховного суду України будуть розглянуті питання щодо застосування нового документа на практиці.
До речі, як повідомив міністр внутрішніх справ України Юрій Кравченко, тільки торік до кримінальної й адміністративної відповідальності за вчинені економічні злочини було притягнуто 3472 керівників різних рангів і ланок.
"Люфтганза" закриває авіалінію "Франкфурт-на-Майні - Одеса"
Припинення з початку квітня прямого авіасполучення між Франкфуртом-на-Майні та Одесою спричинене насамперед фінансовими труднощами компанії, що нині зв'язує повітряним сполученням понад 220 міст світу й оперує багатомільярдним капіталом. Однак на одеському напрямку впродовж трьох років, відколи відкрито прямі авіарейси, "Люфтганза" зазнає постійних збитків. Регіональний директор у Центральній та Східній Європі Гюнтер Отт уточнив, що лише торік збитки становили 1 мільйон 300 тисяч німецьких марок.
- 1995 року ми відкривали авіалінію до Одеси розраховуючи на пожвавлення ділової активності німецьких та українських бізнесменів, які очікували створення мережі вільних економічних зон у регіоні, - заявив Гюнтер Отт в інтерв'ю кореспондентові "Дня" Михайлу АКСНЮКУ. Отже, відтепер одеські авіапасажири зможуть потрапити до Німеччини за авіамаршрутом "Київ-Мюнхен".
Про користь ворогів
розмірковувала позавчора, одержуючи державну премію імені Леся Курбаса, її новий лауреат - Неллі Корнієнко, доктор мистецтвознавства, директор центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса.
Навряд чи серед українських дослідників творчого методу геніального реформатора сцени знайдеться рівний цьому вченому за працездатністю, глибиною постановки проблем і висновків, а ще - за мужністю. Адже вивчати та популяризувати спадщину видатного українського режисера Н. Корнієнко почала ще тоді, коли в ідеологічному відділі ЦК КПУ побутувала цинічна фраза "ми реабілітуємо людей, а не їхні ідеї". Н. Корнієнко ж зосередила свою пошукову діяльність саме на аналізі естетичних та етичних засад творчості Курбаса. Звичайно, аби "легалізувати" ім`я режисера їй та іншим дослідникам доводилося долати шалений опір ортодоксів і ідеологічних обскурантів, терпіти наклепи й доноси, навіть виїхати з Україні.
Та наявність навіть брутального опонента допомагає, на думку Н. Корнієнко, вченому, бо вимагає від нього ще більшої точності аргументації й фактажу.
Порушено кримінальну справу щодо посадових осіб "Інтерконтбанку"
- Правоохоронні органи Криму порушили кримінальну справу щодо посадових осіб комерційного банку "Інтерконтбанк", а його керуючого Валерія Дьякова в четвер затримано, повідомив кореспондентові агентства Інтерфакс-Україна начальник Головного управління МВС України в Криму Геннадій Москаль.
За його словами, встановлено, що без дозволу Нацбанку України "Інтерконтбанк" відкрив валютні рахунки на Кіпрі. Правоохоронні органи встановили 31 фіктивну фірму, через які "Інтерконтбанк" "перекачував кошти".
Як повідомив Г. Москаль, засновниками банку є фізичні особи, серед яких він назвав, зокрема, затриманого 12 лютого депутата Сімферопольської міськради Сергія Воронкова, депутата Верховної Ради Криму Володимира Шевйова, а також заступника міністра економіки автономії Андрія Васюту, який як державний службовець 3-го рангу, котрий прийняв присягу, не мав права займатися комерційною діяльністю.
