Коротко / УКРАЇНА

«Дитя вулиці» на сцені

11 грудня прем’єрою сучасної балетної вистави «Дитя вулиці» (муз. Дж. Бізе — Р. Щедріна) у Національній опері України має намір відсвяткувати своє 20-річчя культурний центр «Кияночка». Новий спектакль піднімає надзвичайно важливу для країни тему — співіснування в одному вимірі багатих і бідних дітей та конфлікти між ними. Однак, як зазначили учора на прес-конференції керівники центру Дмитро та Галина Кайгородови, ця прем’єра може й не відбутися. Причина очевидна — не вистачає коштів навіть на пошиття костюмів та декорації. «Дитя вулиці» публіка мала побачити ще три роки тому. Кайгородови кажуть, що тоді вони не отримали ніяких відгуків на свої прохання до влади та благочинних організацій допомогти у постановці спектаклю. Тому на свій ювілей вирішили спробувати ще раз. I балетмейстер-постановник вистави Алла Рубіна взялася репетирувати виставу вже з новими учням. Бо ті, хто колись мріяв зіграти у цій виставі, вже давно виросли і пішли працювати хто в Національну оперу, а хто — в європейські театри. За словами Рубіної, ця вистава важлива не лише для дітей-глядачів, а й для тих, хто виконує у ній свої ролі. Адже допомагає розкрити себе і водночас подивитися одне на одного. Всього у виставі задіяні 80 учасників. Під час прес-конференції журналістам презентували невеличкий фрагмент вистави — всі отримали задоволення. Вона — динамічна, колоритна і головне — актуальна. I якщо пощастить презентувати виставу для київської публіки, Кайгородови мають намір показати її і в регіонах. Бо вважають, що вона може вплинути на розвиток молодого покоління. Юлія КАЦУН, «День».

У Києві відбудують ще три храми

Київська міськадміністрація збирається продовжувати відродження зруйнованих храмів і церков у столиці, заявив міський голова Києва Олександр Омельченко. Як передає Інтерфакс-Україна, виступаючи на засіданні Київської міської ради церков і релігійних організацій, мер повідомив, що у столиці нараховується понад 30 зруйнованих у 1935-1937 роках церков і храмів, «де вже немає навіть підмуркiв». Він нагадав, що наразі проводяться археологічні роботи з дослідження підмурків Десятинної церкви. Крім того, столична влада в найближчі роки планує побудувати церкву Іллі Пророка на вулиці Жилянській, де вже відкрито фундаменти, відновити Миколаївський собор на Печерську, а також Срітенську церкву на Львівській площі. О. Омельченко повідомив, що у програмі культурного та соціально-економічного розвитку Києва на поточний рік на реставрацію культових споруд та пам’яток культури й архітектури передбачено 8,5 млн. гривень.

Шахти: за 9 місяців — 113 аварій

За 9 місяців 2005 року на підприємствах вугільної промисловості зафіксовано 4213 випадків травматизму, з них 86 — закінчилися летально. Такі дані, як передає Інтерфакс-Україна, було озвучено на перших спільних зборах представників Мінвуглепрому і МНС. Причому, серед загиблих — семеро інженерно-технічних працівників (п’ятеро гірських майстрів), а це люди, які самі відповідають за техніку безпеки на шахтах. У порівнянні з минулим роком, у вугільній галузі досягнуто позитивної динаміки відносно травматизму. Проте, це пов’язане тільки з тим, що за 9 місяців 2005 року не сталося великих аварій, як у минулому році (в аваріях на шахтах «Краснолиманська» й «Южнодонбаська №1» загинуло 40 чоловік). У іншому показники 2005 та 2004 року практично однакові. Основними причинами аварій на шахтах називають: незадовільну виробничу дисципліну, невчасне чи формальне проведення медичного відбору, плиннiсть кадрів і неякісне їхнє навчання, порушення технологій відкатки на підземному транспорті, порушення технологічних паспортів. Усього за 9 місяців на вугільних підприємствах країни сталося 113 аварій і допущене 20 пожеж. Загальна тривалість ліквідації аварій — 1,5 місяці.

Піскун знову намагається повернути крісло через суд

Екс-генпрокурор Святослав Піскун подав до суду два позови з вимогою визнати незаконним указ про його звільнення. Позови подано в Шевченківський і Печерський районні суди Києва, а відповідачем у них зазначено Віктора Ющенка, повідомив «Українській правді» радник Президента з юридичних питань Микола Полуденний. «Позов до Шевченківського суду вже взято до розгляду, при цьому екс-генпрокурору відмовлено в забезпеченні позову. Він хотів припинити дію указу про його звільнення на час розгляду справи», — сказав Полуденний. Тепер, за його словами, Печерський райсуд, швидше за все, відмовить у прийнятті позову, тому що це питання вже розглядається в Шевченківському райсуді. За словами Полуденного, інтереси президента представлятиме в суді Міністерство юстиції. На запитання, чи буде це особисто міністр Сергій Головатий, радник Президента сказав: «Так, він висловлював такі побажання». Водночас шанси Піскуна повернутися в крісло генпрокурора, судячи з усього, замалі. Зокрема, глава парламентського комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією Володимир Стретович, якого свого часу називали ймовірним кандидатом на посаду генпрокурора, висловив днями свій скепсис щодо успіху С. Піскуна в судовій тяжбі. На думку депутата, судовий розгляд із цього питання дійде до вищих інстанцій і захищатиметься вже Міністерством юстиції. Зрештою, коли справа дійде до Верховного Суду, то він, «рятуючи своє реноме, винесе рішення, яке ґрунтуватиметься не на особистих взаєминах, а на законі». «Я скептично дивлюся на його можливості поновитися», — підсумував В. Стретович.

Кінолюбов на Майдані

У Києві знову з’явилися «біло-сині» та «помаранчеві». Цього разу — на знімальному майданчику. 26 жовтня розпочалися зйомки ігрового фільму про любов та Майдан за «народним сценарієм». Сюжетні ходи пропонували звичайні люди, які брали участь у конкурсі «Робимо велике кіно разом!». Режисер стрічки — дебютант у великому кінематографі (режисер Iван Кравчишин). Бюджет фільму — майже 2 мільйони доларів, і претендує стрічка, за словами авторів, стати першим українським блокбастером, повідомляє сайт «Кияни». На знімальному майданчику режисер Iван Кравчишин з’явився у гуцульському капелюсі. Він пояснив, що це його оберіг, якого не зніме до кінця зйомок. У майбутньому фільмі, за словами режисера, «буде максимум любові і мінімум політики». У центрі стрічки — любовний трикутник: вона — політично активна дівчина, любить Майдан, а він — просто закоханий хлопець, а попереду у героїв будуть події помаранчевої революції... У кадрі зустрічаються «біло-синій» потяг і «помаранчева» електричка, їхні пасажири уважно придивляються одне до одного. У стрічці з робочою назвою «Перший блокбастер» більшість акторів — аматори. Для шахтаря з Луганська Iгоря Потапенка — це перша спроба в кіно, але роль нескладна, він грає самого себе. Після першого відзнятого кадру, як і годиться на справжньому кіномайданчику, розбили тарілку. Всі як один, зайняті в зйомках, запевняють, що вони знімають перший український блокбастер. Причому впевнені настільки, що обіцяють на прем’єрі роздавати глядачам помідори... на випадок, якщо фільм не сподобається, щоб закидали його творців.