Інколи здається, що історія нічого не вчить. Але це не так. Вона таки вчить — якщо в цієї вчительки життя НАВЧАЮТЬСЯ
Володимир Панченко, український літературний критик, літературознавець, письменник

Коротко / УКРАЇНА

12 липня, 2003 - 00:00

«Непрогнозована» активність


Уряд із великим спізненням відреагував на ситуацію, що склалася на продовольчому ринку в зв’язку з очікуваннями неврожаю цього року. Значних втрат для держави і населення, спричинених ціновим сплеском, можна було б уникнути, якби дієвих заходів вжили завчасно — у квітні—травні, заявив у середу після засідання ради Нацбанку України її голова Анатолій Гальчинський. Уряд не працює на перспективу, в його діяльності ще недостатньо аналітики, вважає А. Гальчинський. Водночас він застеріг від зайвої політизації цього питання. На його думку, стабілізувати цінову динаміку суто адміністративними методами сьогодні неможливо: це може дати лише короткочасний ефект, зате призведе до важких наслідків на ринку в осінньо-зимовий період. При цьому, з його слів, необхідно усвідомлювати, що стабілізація на ринку можлива лише на новому, більш високому ціновому рівні. Прогноз А. Гальчинського на майбутній рік оптимістичний: в Україні збережуться високі темпи економічного зростання, про що можна судити за відзначеним у першому півріччі 2003 року приростом інвестицій (на 23%) і збільшенням частки (до 35,1%) довгострокового кредитування. Останній чинник, названий главою ради НБУ «новим явищем», особливо цінний. Він свідчить, що комерційні банки нарешті повірили у вітчизняну економіку. Загалом, констатує А. Гальчинський, у першому півріччі в Україні спостерігалася «непрогнозована» економічна активність. Але до деяких її виявів слід ставитися обережно: з погляду А. Гальчинського, збільшення частки експорту в структурі ВВП до 69,5% вказує на те, що економіка вельми залежить від зовнішньоекономічної кон’юнктури і має вузький внутрішній ринок. Якщо Україні до кінця року вдасться, як очікується, підвищити ВВП на 7,9%, то це, за свідченням А. Гальчинського, буде «надзвичайно великим успіхом», повiдомляє Петро ІЖИК , «День».

«Багато керівників звикли до сміття»


Щочетверга Донецький міський голова Олександр Лук’янченко особисто виїжджатиме в один із 9 районів міста з метою перевірки санітарного стану. Це рішення було прийняте на нещодавній розширеній апаратній нараді міськради. «Насамперед ми перевірятимемо роботу комунальних служб, своєчасність вивезення сміття, чистоту території району», — зазначив Олександр Лук’янченко. Міський голова розкритикував роботу комунальних служб міста з вивезення сміття. Стосовно керівників, які не можуть впоратися зі своїми обов’язками, буде поставлене питання про відповідність займаній посаді», — заявив мер міста. У рамках «Чистого четверга» відбувся об’їзд території районів міста. Було відзначено незадовільний стан території Донецького державного інституту здоров’я, фізичного виховання і спорту. Одним із найчастіших порушень, виявлених під час перевірки, стали стихійні звалища у приватному секторі. Так, на перехресті провулка Зразковий із вулицею Калініна у Куйбишевському районі знаходиться стихійне звалище, створене жителями приватного сектора. Стихійні звалища у приватному секторі з’являються через відсутність договорів з вивезення сміття між жителями і комунальниками. Сьогодні у приватних будинках проживають близько 250 тисяч осіб. Із них тільки 10 — 12 тисяч регулярно платять за вивезення сміття. Хоч оплата за цю послугу становить у середньому 1 гривню 19 копійок на людину. За порушення правил благоустрою міста з початку року притягнуто до адміністративної відповідальності 231 особу. Сума штрафів за перший квартал становила 6954 гривні. «Сьогодні багато керівників міських служб звикли до сміття. Цю звичку слід викорінювати. Впевнений, «Чистий четвер» допоможе районній владі навести лад у своєму господарстві», — заявив Олександр Лук’янченко, ознайомившись із результатами перевірки, повiдомляє Сергій КУЗІН , Донецьк.

Історія в контекстах людських доль

У четвер у Києві відбулася презентація найкращих студентських дослідницьких робіт з теми «Біженці та вигнанці в історії України». Відгукнулися на пропозицію УВКБ ООН і центру інтелектуальної та креативної діяльності «Verum» взяти участь у конкурсі не тільки історики, а i юристи, математики, філологи. Сьогодні людей зі статусом «біженець» в Україні нараховується майже три тисячі. Вони мають право отримати українське громадянство після трьох років проживання в нашій країні. За останні сім місяців близько дев’яноста біженців стали громадянами України і постало питання про їхню інтеграцію в наше суспільство. Чи готові ми приймати їх як своїх? Фахівці стверджують, що спілкування з людьми, які зросли в інших культурах, допомагає не тільки більше дізнатися про світ, а й робить нас толерантнiшими, здатними глибше зрозуміти самих себе. Начальник Управління з питань міграції та біженців Державного комітету України у справах національностей і міграції Микола Іванович Єрух сказав «Дню»: «Сам факт проведення конкурсу сприяє зняттю шлейфа упередженого ставлення українців до біженців. Багато хто з них має гарну освіту, знає мови, знайомі з культурами інших народів, однак їхній потенціал ми ще не навчилися використовувати сповна. Вивчення цієї проблеми актуальне ще й тому, що у нас не вистачає кваліфікованих кадрів із питань біженців, як істориків, так і практичних працівників. Як правило, цими питаннями займаються юристи загального профілю. Конкурс привернув увагу молодих людей до цієї теми, і можливо, якщо вони продовжать її розробляти, вони стануть саме тими фахівцями, які нам так потрібні», повiдомляє Людмила РЯБОКОНЬ , «День».

Українським міфам — 5 — 7 тисяч років

У Будинку вчених Рівного відбулася презентація енциклопедії «Українська міфологія», написаної рівненським автором Валерієм Войтовичем. Нова книжка — вже не перший твір письменника і дослідника витоків нашої культури, вірувань та обрядів. З-під пера автора вийшли книги «Храм», «Молитва до Дажбога», «Сокіл-Род» , але вперше підсумки двадцятирічних досліджень об’єднані «під одним дахом». За словами письменника, створюючи українську міфологічну енциклопедію, він опрацював понад 700 наукових джерел, використав матеріали етнографічних експедицій, і всі 150 ілюстрацій виконав сам, відтворивши національну міфічну символіку. «Нарешті ми починаємо досліджувати історію своїх пращурів, — сказав В. Войтович на презентації. — А наша міфологія багатша, ніж антична, адже вона виникла за 5—7 тисячоліть до грецької і римської». «Українську міфологію» було видрукувано накладом 7000 примірників, які розійшлися по бібліотеках країни і книгарнях, повiдомляє Сергій СТЕПАНИШИН , Рівне.

Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ