Зброю витягають грішники, натягують лука свого, щоб перестріляти жебраків та вбогих, заколоти правих серцем. Зброя їхня ввійде в серце їхнє і луки їхні поламаються.
Володимир Мономах, великий князь київський (1113–1125), державний і політичний діяч

Коротко / УКРАЇНА

17 липня, 2008 - 00:00

Кабмін після буревію грошей не дав

Кабмін досі не виділив коштів на ліквідацію наслідків буревію у Львові. Як розповів «Дню» Богдан Калька, начальник управління житлового господарства Львівської міської ради, до сих пір з обіцяних 11,273 млн. грн місту і 22,273 млн. області, не надійшло ні копійки. «Грошей немає, але люди ж не чекатимуть. Тому ми провели найбільш термінові роботи за свій рахунок. Для цього місто виділило 3,3 млн. гривень. Близько 2 млн. пішло на ремонт житла, а решта грошей — на роботи водоканалу, електротрансу й інших служб. Але це тільки підтримуючі роботи, а на капітальний ремонт коштів немає», — розповідає Богдан Калька. Практично не сподіваються на компенсації й селяни регіону. Втрати сільського господарства Львівщини від урагану оцінюють в 21,77 млн. грн. Загинуло 1 838 гектарів посівів, постраждало — 5 211, також загинуло 93 тис. голів птиці. Основні збитки припадають на 88 підприємств семи районів Львівщини. За словами начальника Головного управління агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Михайла Кожушка, пакет документів відносно збитків сільськогосподарських підприємств уже направлено до Києва. «Ми сподіваємося на відшкодування вартості повністю знищених посівів і птиці. Це приблизно 10 млн. грн. Проте проблема в тому, що наше законодавство передбачає відшкодування в разі стихійного лиха державним підприємствам, установам і організаціям, а сільськогосподарські підприємства області державними не є. Тому єдиний варіант — окрема постанова уряду. Ми підготували проект такої постанови і цього тижня працюватимемо з Мінфіном, МінАПК, Кабміном щодо її прийняття», — говорить пан Кожушко.

Нагадаємо, 23 червня Львівщиною прокотився смертоносний буревій, який за кілька годин знеструмив близько 900 населених пунктів і забрав життя десятка людей. Збитки області від негоди оцінюють в понад 50 млн. грн. Наступного дня після урагану на Львівщині побувала прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, яка пообіцяла виділити регіону 35 млн. грн. Тетяна ТУРЧИНА, Львів.

«Хрещення Київської Русі» — у сріблі

Нацбанк України (НБУ) 17 липня вводить в обіг пам’ятну срібну монету номіналом 100 грн «Хрещення Київської Русі», повідомляється на веб-сайті НБУ. Згідно з повідомленням, монета випущена з нагоди 1020-річчя цієї події. Монета виготовлена зі срібла 999 проби: її маса — 1000 г, а діаметр — 100 мм. Тираж випуску — до 800 штук. Як повідомлялося, 2008 року планується випуск 24 найменувань пам’ятних і ювілейних монет України (30 видів), у тому числі шести золотих, 12 срібних і 12 монет із недорогоцінних металів. Загалом, за даними НБУ, починаючи з 1995 року Нацбанк увів у обіг понад 282 найменування пам’ятних і ювілейних монет (351 вид), повідомляє Інтерфакс-Україна.

«Печенізьке поле» збирає національні общини

У суботу на березі Печенізького водосховища в Харківській області відбудеться етнофестиваль «Печенізьке поле», де виступлять колективи десяти національних общин області: російської, польської, грузинської, азербайджанської, узбецької, грецької, татарської, циганської, єврейської та корейської. Також у рамках фестивалю пройдуть читання молодих слобожанських поетів. Гостям запропонують відвідати «Місто майстрів», де своє мистецтво представлять гончарі, лялькарі, різьбярі по дереву, вишивальниці та майстри розпису по тканинах. Серед гостей етнофестивалю організатори планують провести конкурс традиційних слобожанських костюмів, а також древні українські народні ігри, повідомляє Інтерфакс-Україна. Перший етнічно-художній фестиваль «Печенізьке поле» пройшов улітку 2002 року на березі Печенізького водосховища. 2007 року фестиваль відвідали понад 50 фольклорних колективів, виконавців і 80 тисяч гостей.

За півроку більш як 1000 дітей-сиріт знайшли нову сім’ю

За підсумками першого півріччя 2008 р., громадяни України всиновили 1010 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської турботи (іноземці — 629). Про це повідомив міністр у справах сім’ї, молоді та спорту Юрій Павленко, підсумовуючи перші дані роботи програми підтримки національного усиновлення, повідомляє ЛігаБізнесІнформ. Ю. Павленко нагадав, що 2008 рік в Україні проголошено Роком підтримки національного усиновлення й інших форм сімейного виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської турботи. Міністр назвав піврічний результат «великим прогресом». «У попередні роки усиновлення іноземцями українських дітей істотно переважало над усиновленням самими українцями. 2006-го ця цифра становила 1417, 2007-го — 1477 дітей. Якщо темпи першого півріччя збережуться, результат цього року досягне більш як 2 тисяч. Це означає, що на 600 дітей більше, ніж минулого року, отримають нові сім’ї», — підкреслив Ю. Павленко.

Газета: 
Рубрика: