Історію творять мученики, а не мучителі.
Євген Грицяк, лідер Норильського повстання у таборах ГУЛАГу 1953 року

Лебедине озеро, Татарка...

На цій водоймі, що під Іваничами, зимує до сорока птахів, які стали своєрідним символом краси
24 січня, 2008 - 00:00
ФОТО НІНИ ЛІЩУК

Водойму ще називають безоднею, бо, за давньою легендою, у неї вскочила, аби не дістатися татарам, місцева дівчина. Як би там не було, але вода на більшій частині плеса і справді не замерзає. Дивовижну картину зимуючих лебедів, які то ниряють у воду за поживою, то виходять поодинці на лід, іваничівці та подорожні можуть спостерігати вже років з десять.

Морозного дня, коли ми проїжджали мимо, на Татарці знаходилося 30 лебедів. Всього ж їх тут зимує, як стверджують місцеві жителі, до сорока. Але птахи постійно мігрують: то на Щенятинське озерце, котре теж не замерзає, то на риболовецькі ставки в Павлівці, де лебеді в останні роки й виводять пташенят. Голодна смерть лебедям не загрожує, бо люди підгодовують їх хлібом і картоплею. Хоча, як стверджує знавець природи керівник прес-служби обласного управління лісового і мисливського господарства Валерій Мельник, лебеді «мають манеру» в радіусі півкілометра навколо свого місця проживання знищувати гнізда усіх «конкурентів»: качок, лисок... Зимувати на Волині лебеді почали у 80 х роках минулогостоліття. Це, вважають екологи, пов’язано зі зміною клімату: нині його потепління дуже помітне. Були на Волині часи, коли лебеді вважалися досить поважною дичиною, котра могла стати окрасою будь-якого столу. Спрацьовував елемент їхньої зовнішньої краси, бо ж лебедине м’ясо жорстке на смак. Нині на Волині є лебеді двох видів: шипуни і кликуни. Один з видів навіть занесено у Червону книгу України.

Сильний птах (ударом крила легко може перебити людську руку) не дуже переймається кліматом. Якщо раптом на Волинь знову повернуться холодніші зими, то за добу лебеді — вже на теплому морі. А наразі їм добре й на Татарці.

Наталія МАЛІМОН, «День», Волинська область
Газета: 
Рубрика: