КОНТАКТИ
Леонід Кучма їде до Туркменістану по газ
Коментуючи майбутній візит Президента України до Туркменістану, прем'єр-міністр Валерій Пустовойтенко, за повідомленням Інтерфаксу, підкреслив, що "насамперед обговорюватимуться питання постачання газу в Україну".
При цьому прем'єр уточнив, що йдеться про постачання 12 млрд. куб. метрів газу, замість яких Україна збирається надати металопрокат, труби, сільгосппродукцію, в тому числі хліб, а також послуги українських будівельних і проектних організацій.
Тим часом дата візиту Л. Кучми до Туркменістану пересунулася на день уперед з 29 на 28 січня, оскільки відразу після нього повинна відбутися неформальна робоча зустріч президентів України та Росії. І це якраз доречно, бо в Ашгабаті не може бути прийняте остаточне рішення про постачання газу в Україну, доки не завершено російсько-туркменські переговори про транзит. Незважаючи на наявність принципових домовленостей, досі не вирішено питання про тариф оплати за транзит, а також про організаційні форми транспортування газу (до минулого року цим займалося нині ліквідоване СП "Туркменросгаз").
Однак не тільки це питання може стати перешкодою для позитивного рішення стосовно прокладання туркменської газової ріки в Україну. У туркменської сторони є негативний досвід співпраці з нашою країною, з якої дуже важко вибити газові борги. Причому це стосується не тільки комерційних структур, а й держави. Зокрема, торік туркменську сторону навіть примусили сплатити вартість зберігання зерна в держрезерві України, але так до кінця й не розрахувалися.
І все ж Туркменістан, мабуть, не менше від України зацікавлений у постачанні свого газу. Як заявив кореспондентові "Дня" перший секретар посольства Нури Бабаджанов, якщо Україна не одержить туркменського газу, то РАТ "Газпром" не пропустить нагоди скористатися можливістю підвищити ціни - адже нині воно є монополістом на українському газовому ринкові.
Експерти зазначають, що з приходом уряду Валерія Пустовойтенка в Україні різко знизився інтерес до програм диверсифікації джерел постачання енергоносіїв, що розроблялися раніше. Відповідне агентство ліквідоване, а координаційний центр, що керував ним, і що його раніше очолював державний міністр Анатолій Мінченко, не працює. Якщо такий відступ від національних інтересів було зроблено на догоду Росії, то слід було б чекати поступок у відповідь і від неї у питанні транзиту енергоносіїв із Середньої Азії. При цьому можна було б нагадати про її ж жорсткі посилання на Енергетичну хартію при розв'язанні питання про постачання газу в європейські країни та Туреччину через територію Болгарії.
