Інколи здається, що історія нічого не вчить. Але це не так. Вона таки вчить — якщо в цієї вчительки життя НАВЧАЮТЬСЯ
Володимир Панченко, український літературний критик, літературознавець, письменник

Лідiце, Хатинь, Сьомаки

19 липня, 2003 - 00:00

18 липня 1943 року карателі спалили село Сьомаки Старосинявського району на Хмельниччині. Сьогодні тут відкрили після реставрації пам’ятник 183 загиблим. 60 літ тому «село привітало партизанський загін Мельника, що пройшов через Сьомаки обозом. Дали партизанам їжу, перев’язали поранених, нагодували коней. Повернулися гітлерівці, загнали людей у льохи, закидали гранатами і підпалили хати», — розповідає очевидець тих кривавих подій Павло Сопілко. Сьомаки горіли кілька днів. Серед загиблих було 9 немовлят, 48 дітей у віці до 11 років... Ті, хто вижив, викопали собі землянки. Як стало відомо з архівних даних, у 1947 році Старосинявська районна рада депутатів трудящих постановою №195 схвалила ініціативу колгоспів «Серп і молот», імені Сталіна, імені Горького «про взяття шефства на побудові хат колгоспникам с. Сьомаки, потерпілим від німецької окупації». Збудували 26 хат — Гилькові Гордову, Микиті Попсую, Килині Скрипник, Василеві Сребнюку, Ганні Демі... Карателі спалили 164 хати... «У роки Великої Вітчизняної війни гітлерівці спалили 29 сіл Хмельницької області. За зв’язок з партизанами Воробіївка, Караїна, Буртин, інші села згоріли, як Лідiце», — згадав для «Дня» голова обласної ветеранської організації Іван Бондар.

Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ