Медіаманіпуляцій під час виборів не було? Або майже не було...

Голова Державного комітету телебачення та радіомовлення Iван Чиж відзначає загалом об’єктивне висвітлення українськими ЗМI виборчого процесу. За його словами, ЗМI виконали свою «надзвичайно важливу місію досить продуктивно й ефективно — без суттєвих зауважень, без суттєвих проблем. Ми діяли виключно в рамках законодавства». На думку Iвана Чижа, характерною особливістю виборів стало прагнення всіх суб’єктів виборчої кампанії бути максимально представленими в ЗМI. Тільки в регіональних державних телерадіокомпаніях політичні партії та блоки витратили близько 27 мільйонів гривень на політичну рекламу. Усього ж, за оцінками експертів, на всі вибори було витрачено приблизно $500 млн. для представлення в ЗМI позиції політичних сил. Голова Держкомтелерадіо, повідомляє Iнтерфакс- Україна, представив дані моніторингу, за результатами якого українські телевізійні канали практично не використовували очевидних маніпулятивних прийомів. Найбільш збалансовану й об’єктивну інформацію, за його словами, надавали Перший Національний канал, «5 канал» у новинах, «Студія «1+1», «Тоніс», ICTV. Дослідження також засвідчило зростання кількості антиреклами.

Прокоментувати тезу щодо невикористання вітчизняними телеканалами очевидних маніпулятивних прийомів «День» запропонував директору Iнституту медіа права та голові Незалежної експертної ради з питань діяльності мас-медіа під час виборів Тарасу ШЕВЧЕНКУ:

— На мою думку, під час цієї виборчої кампанії маніпулятивних технологій використовувалося небагато. Звичайно, якщо не брати до уваги, що, по великому рахунку, будь- яку рекламу, будь-яку агітацію можна вважати маніпуляціями з громадянами. Але якщо говорити про те, що прийнято вважати грубими формами, то їх було небагато, особливо якщо порівнювати з останньою президентською виборчою кампанією. Тим не менш деякі приклади навести можна. Можна було б згадати, що наша Незалежна експертна рада розглядала ролик із Дніпропетровська, який був повністю негативним та спрямованим проти Майдану, проти людей та політичних сил, які були на Майдані, у якому використовувалася німецька музика, коли зображалися люди на Майдані, — з певним навіюванням і асоціюванням з фашизмом. I цей ролик не було позначено, хто був його замовником. Детальне вивчення цього питання вивело на те, що замовляв цей ролик блок Литвина, який власне представляє пан Чиж.

I ще один факт, на який звертала увагу Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (навіть виносила рішення з цього питання), і який варто було б згадати, — це те, що сам пан Чиж намагався на регіональних телекомпаніях розміщувати рекламні ролики, в яких він особисто роз’яснював виборче законодавство, хоча він, будучи кандидатом у народні депутати по одному зі списків, звичайно, не мав жодного права це робити. Тому що роз’яснювати виборчі процедури — річ благородна, але це повинні робити не кандидати, а незаангажовані люди. Тому деякі претензії є, але якщо робити загальні оцінки, то, звичайно, виборча кампанія була набагато чеснішою, набагато чистішою і правильнішою.

I ще останнє, що хочу зазначити, роблячи узагальнення щодо діяльності ЗМI. Як на мене, вималювалась одна серйозна проблема, про яку потрібно думати на майбутнє, — це те, що ЗМI змогли забезпечити доступ політичних партій до ЗМI переважно за гроші, тобто вони активно працювали над тим, щоб продавати свій ефірний час, продавати газетні площі, але натомість ЗМI, на мою думку, не виконали функцію об’єктивного інформування виборців про політичні партії та блоки, про виборчі програми, про людей, які, власне, були кандидатами на посади мерів, балотувалися до районних рад, до Верховної Ради. Тобто ЗМI займалися зароблянням грошей, але щодо презентації точки зору виборця (а саме виборець є основною фігурою під час виборів) — ЗМI виконували цю свою функцію недосконало, особливо на регіональному рівні.