Нашого постійного автора, журналістку з Луцька Наталю Малімон Волинське обласне відділення Національної спiлки журналістів України визнало кращою у своїй професії за 2001 рік. Постійні читачі «Дня» знають, що життєві історії цього автора, котрі присвячені простим (і як виявляється — не таким вже й простим) мешканцям цього краю (і не тільки!), являються родзинкою п’ятничних випусків. «День» зв’язався з улюбленим автором.
— Як ви знаходите своїх героїв?
— Іду до них. Хоча найкращі матеріали дуже часто з’являлися спонтанно — з випадкової фрази співрозмовника, або випадкової зустрічі. Вміння побачити тему далося з роками, але люди ще досить часто лають мене. На це я відповідаю словами російського класика: «Кто виноват? Что делать?», якщо життя таке, яке воно є. Що писати? Я завжди мучуся при пошуці теми. Це дається не просто, може, тому і цікаво.
— Що для вас головне при підготовці матеріалів?
— По-перше — не образити людину, про яку пишу навіть критичний матеріал, але при цьому не відступити від істини. І друге — підняти маленьку людину, насамперед, у її очах.
— Ваша формула актуальної журналістики?
— Це найлегше. Сьогоднішні відповіді на сьогоднішні запитання.
— Хто ваш читач?
— І губернатор області, і стара бабця у віддаленому селі.
Дуже приємно, що завдяки газеті «День» Наталя Малімон розширила коло шанувальників свого таланту на всю Україну, і не тільки. Її роботи, перекладені англійською мовою, читають за кордоном у спеціальних випусках дайджесту.«День» приєднується до всіх привітань і бажає пані Наталі подальших успіхів на журналістській стезі.







