Треба за всяку ціну обминати ...широкі, розкриті двері і шукати правдивої великої брами, над якою віють непідроблені, неперелицьовані прапори нашого духу
Олена Теліга, українська поетеса, публіцистка, літературний критик, діячка ОУН

Попіл Майданека стукає у серця житомирян

26 червня, 2002 - 00:00

У День пам’яті і скорботи в урочистій обстановці у Житомирі пройшла церемонія перепоховання замучених у фашистському концтаборі Майданек жителів області. Урну з попелом спалених у печах жертв нацизму привезли до міста колишній в’язень цієї «фабрики смерті» Франц Бржезицький (він власне і був ініціатором названої символічної акції) і ветеран Великої Вітчизняної війни Юхим Риков. Фінансову допомогу їм надали облдержадміністрація і Житомирська мерія. Урну поховали під гранітною плитою біля підніжжя пам’ятника, який кілька років назад постав на місці концтабору, влаштованого німцями у роки війни, і де загинули тисячі військовополонених та інших радянських людей. А до Майданека, за даними істориків, з Житомира, Бердичева, інших місць краю було у лютому 1943 року у спеціальному ешелоні відправлено фашистами 1240 чоловік, переважно євреїв, а також поляків, українців, представників інших національностей. І тільки шістьом з них пощастило вижити і повернутися додому, в їх числі і згаданому Ф. Бржезицькому. Колишня військова медсестра Олександра Костецька (її частина звільняла Майданек) згадувала у розмові з «Днем», як за вироком військово-польового суду, членами якого були і союзники-американці, на її очах повісили охоронців і наглядачів концтабору, які не встигли втекти.

Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments