Волі українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців
Євген Коновалець, український військово-політичний діяч, організатор ОУН

Що й де будувати?

Київські чиновники-архітектори пропонують ухвалили хартію щодо сталого розвитку міста, щоб спільно з громадськістю контролювати будівничі процеси в столиці
26 березня, 2014 - 11:35
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Чиновники Департаменту містобудування та архітектури КМДА звернулися до громади та журналістів, щоб разом, спільними зусиллями, змінити закони про містобудівну діяльність у Києві. У Департаменті скаржаться, що за останні три роки частину їхніх повноважень перебрали на себе інші міністерства та відомства, і контролювати незаконні будівництва тепер практично неможливо. Кажуть, що неодноразово зверталися до уряду із пропозиціями внести зміни до законів, які стосуються містобудування, але марно. Тому сподіваються, що за підтримки громади їхні прохання будуть нарешті почуті.

— За останні роки в столиці склалася тенденція, що в міста та муніципалітету забрали важелі управління та впливу в галузі містобудування. Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» для Києва є недоцільним. Були прийняті зміни, за якими скасовуються громадські слухання, немає можливості розробляти місцеві правила забудови міста, були ліквідовані схеми планування адміністративних районів, а без цього неможливо осмислити те, що відбувається в місті, — говорить головний архітектор міста Києва Сергій Целовальник. — Склалися такі умови, що ми не можемо затребувати новий проект для розгляду, хіба що той, що стосується історичного центру Києва. Ми не можемо реалізовувати містобудівні програми, які складаються на п’ять-сім років. Єдине, що зараз може робити Департамент, — видавити документи про містобудівні умови для об’єкта, при цьому сам проект нам не показують.

Із цих причин, на думку чиновників, і з’являються незаконні новобудови або споруди, які порушують містобудівні норми. Тому просять громаду про співпрацю, щоб в уряді прийняли зміни до законів, а Департамент зміг тримати ситуацію під пильним контролем. Про співпрацю з громадою якось дивно чути, адже активні кияни, які захищали сквери та дитячі майданчики від забудовників, іноді були в конфлікті з чиновниками Департаменту. А тепер їх просять про діалог та підтримку. Перше враження, що чиновники хочуть зберегти свої посади, й оголошують про нібито нові правила роботи за активної участі киян суто для самозбереження. Хоча й аргументи про те, що впливати практично ні на що не можуть, теж суттєві.

— Ми неодноразово ініціювали зміни до законодавства, відправляли листи до Кабінету Міністрів щодо необхідності перегляду окремих пунктів, які позбавили органи місцевого самоврядування будь-якого впливу та контролю за будівництвом. І раз за разом лишалися непочутими, — каже Андрій Вавриш, начальник служби містобудівного кадастру. — За простотою отримання документів на початок і ведення будівництва ми посідаємо 41 сходинку із 189 країн. Але це іноді перетворюється на шантаж забудовників щодо їхніх комерційних інтересів. Зараз є ініціативи ще більше спростити ці процедури. Тоді який сенс розробляти генеральні плани, детальні плани територій — документи, які мають гарантувати дотримання спільних інтересів, коли умови, на яких надається ця земельна ділянка, трактуються інвестором самостійно?

Щоб співпраця міської влади та громади ґрунтувалася не лише на словах, а на нормативних актах, чиновники пропонують ратифікувати Хартію сталого розвитку міст. У «Вікіпедії» йдеться, що так звана Ольборзьку хартію «Міста Європи на шляху до сталого розвитку» було схвалено в Данії ще 1994 року. В Україні цю Хартію підписали Донецьк, Миколаїв, Нікополь, Миргород, Суми, Одеса, Севастополь. У ній справді є пункт, що громадяни та соціальні групи впливають на планування просторового розвитку у своєму місті. І наші громадяни, не лише жителі Києва, вже давно говорять про те, що їхня думка має бути не просто почута, а й виконана. Цікаво, що ця ж Хартія передбачає й деякі зобов’язання влади щодо збереження природних ресурсів, рекреаційних територій, екологічних мереж. Тому якщо мова зайшла про двобічну допомогу й діалог, то проблем із незаконними новобудовами більше не повинно бути. Адже такі зобов’язання від міської влади стали б панацеєю для багатьох київських проблем.

Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: 
Рубрика: