Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Софія Ротару: «Люби мене!»

21 травня, 1998 - 00:00

Тетяна ПОЛІЩУК, «День»


 

Після дворічної перерви, викликаної сімейними обставинами (важкою
хворобою й смертю матері), Софія Ротару знову почала активну концертну
діяльність. Для тріумфального повернення вона організувала тур сорока містами
Росії, Молдови й України. Фінальний акорд поставила на київській сцені
палацу «Україна».

Програму «Люби мене» співачка вибудувала впевнено: нетлінні хіти Володимира
Івасюка (в новому аранжуванні), популярні композиції Володимира Матецького.
Таким чином, із 23 пісень, що прозвучали в концерті, лише чотири були з
нового альбому. Розрахунок виявився точним: у залі — аншлаг (незважаючи
на вартість квитків від 50 до 180 гривень), публіка несла букети, шикуючись
у чергу (не тільки діти й захоплені особи жіночої статі, а й респектабельні
джентльмени). Софія Михайлівна милостиво дозволяла себе цілувати, кiлька
разів «спускалася в народ» і танцювала з кількома щасливчиками, активно
рухалася сценою біля декорацій, стилізованих під буковинські полонини та
ялтинську набережну. Згідно з нинішньою модою не обійшлися без феєрверків
і підтанцьовувань (модерн-балет «Акверіас»). За дві з половиною години
«народна хуторянка» лише одного разу змінила білий шифоновий брючний костюм
на чорний, давши в цій паузі можливість попрацювати своїй молодшій сестрі
Ауріці. У фіналі концерту знову звучала івасюківська «Пісня буде поміж
нас».

Після концерту Софія Михайлівна півтори години відпочивала й чепурилася,
максимально відтягаючи момент спілкування з пресою. Зграйка фанів на вулиці
побилася через безкоштовно роздані плакати прими. Ну а терплячі представники
ЗМІ в результаті лише кілька хвилин споглядали Софію Михайлівну, котра
прихильно дозволила себе знімати фотокорам і обмежилася черговими фразами
про теплий прийом та обіцянкою вже у вересні показати у Києві нову програму.

 

Газета: 
Рубрика: