Гідність держави зрештою залежить від гідності особистостей, які її створюють.
Джон Стюарт Мілль, британський філософ, політичний економіст XIX століття

Своя дорога

9 липня, 2003 - 00:00

Чоловік, який привернув увагу фотокореспондента «Дня» неподалік від одного з небагатьох працюючих цукрозаводів у країні, належить до числа тих, хто продажем цукру заробляє собі на життя на трасі Одеса — Київ (район Білої Церкви). Попутно він торгує й шинами, які виготовляє в цьому ж місті завод «Росава», що прославився, ставши одним із найбільш скандальних об’єктів тіньової приватизації. На перший погляд, торговець (який не побажав назватися) не має ніякого відношення до аукціону з реалізації квот на імпорт в Україну цукру-сирцю, який відбудеться у Києві 15 липня. Роздрібного торговця мало хвилює, що до 15 вересня поточного року в нашу країну надiйде 200 тис. тонн закордонного цукру. Він майже напевно не знає, що останній день подачі заявок на аукціон 11 липня. І він, уже точно, не складе конкуренції компаніям, які, за інформацією Національної асоціації цукровиробників «Укрцукор», подали заявки (в сумарній кількості — на 400 тис. тонн) на купівлю цукру, що імпортується за ставкою 60 євро за тонну. Цей чоловік зізнався, що його «основне завдання — вижити». А цукор, що продається з-під поли (за ціною 140 гривень — 40 кг) він «підпільним» не вважає. І дивується, що Україна потребує імпортного.

В’ячеслав ДАРПІНЯНЦ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ