У громадськості ще є запитання

Вчора в Києві у Будинку профспілок презентували оновлений проект Трудового кодексу України. У квітні 2013 року останній варіант цього документу отримав шквальну критику від громадськості і змусив його авторів відкликати Кодекс з Ради. І ось п’ять місяців потому його «запакували» в нову обгортку. За словами одного з авторів Кодексу народного депутата від Партії регіонів Олександра Стоянова, документ планують проголосувати в першому читанні вже до кінця 2013 року. Втім, чи буде це голосування гладким — не зрозуміло. Адже доки депутати розповідали про черговий новий правлений проект, під стінами Будинку профспілок вирували пристрасті, які влаштували близько 30 пікетувальників.

Труна з надписом «Рабський Трудовий кодекс» та червоний прапор з гаслом «Ні — рабському Трудовому кодексу» — це, на думку організаторів мирної акції протесту (за участю представників від об’єднання «Боротьба», Конфедерації вільних профспілок України, Вільної профспілки залізничників та інших профспілкових організацій) має сказати розробникам «ні» прийняттю документу в такому вигляді.

«Ми вийшли пікетувати, бо цей Кодекс значно погіршує становище працівник та звужує їх права», — розповідає«Дню» учасниця об’єднання «Боротьба» Світлана Циберганова. Підготовлений документ, за її словами, спрощує механізм звільнення матерів одиначок, ускладнює процедуру організації страйку (робітникам у суді доведеться доводити правомочність організованого страйку). «Акти роботодавця, які діятимуть як трудовий договір на виробництві, будуть подаватися роботодавцем без повідомлення і обговорення з трудовим колективом і профспілками», — каже вона. Останнє, на її думку, дає карт-бланш роботодавцям, бо роботодавець запросто зможе погіршити умови праці без погодження з профспілкою. Не задовольняє громадськість і пункт про те, що роботодавця може бути присутній на засіданні профспілки, коли обговорюється питання проведення страйку, або ж звільнення працівника. За її словами, конвенціям МОП забороняє роботодавцю брати в такому засіданні профспілки участь, аби не впливати на її рішення.

«Новий документ містить близько 60% нових позицій і 40% того позитива, який залишився від діючого кодексу», — натомість говорить ще один учасник презентації нового кодексу нардеп Олександр Стоян. За його словами, збережена норма про обов’язковість ведення трудових книжок та підписання контракту при прийомі на роботу. Встановлюється табу на звільнення працівника за ініціативою роботодавця з мотиву досягнення робітником пенсійного віку чи отримання ним права на пенсію, відсутній пункт про звільнення матерів одиначок. «Робота в нічний час оплачується в підвищеному розмірі, не нижче ніж на 30% тарифної ставки посадового окладу за кожну годину. Зараз встановлено лише 20%... Крім того, буває момент коли людина може перепрацювати. Але ми записали таку норму, що якщо перепрацювала людина з вини роботодавця, роботодавець по-перше повинен отримати на це дозвіл профспілок, а по-друге він повинен, якщо більше 120 годин в рік перепрацьовано, заплатити в потрійному розмірі» — повідомив Стоян. Крім того, каже він, в Кодексі збережено норма робочого часу. «Ми залишили норму про 40 годин на тиждень з 8-годинним робочим днем», — підкреслив нардеп. І найголовніше, каже він, на відміну від варіанту Трудового кодексу, представленого в квітні, в новому документі є заборона про «локаут» (тобто звільнення працівників чи закриття підприємців) в разі страйку. І на останок, говорить Стоян, дуже багато прописано захисних функцій, які дають можливість людині праці дійсно нормально працювати. «В цьому документі більше 30 позицій, які дають право профспілкам представляти інтереси трудящих. З них близько 20 нових... При цьому в цьому варіанті Трудового кодексу абсолютно не зачіпаються інтереси ні однієї профспілки», — деталізував він,

Кодекс треба приймати, врахувавши громадські пропозиції, говорить Сухий. Попри зволікання в 15 років Україна не може продовжувати тягнути цю лямку, якщо хоче почати співпрацювати з ЄС. З діючим Трудовим кодексом, прийнятим ще у грудні 1971 року важкувато буде крокувати в єврозону. «Україна має статут ринкової держави, вона дуже довго до цього йшла. Ми йдемо в ЄС на основі чого? На основі трудового законодавства, яке не кондифіковане. Тому цілком розуміло, що нам необхідно буде переконувати в сесійній залі в необхідності його прийняття, з приводу чого я не маю ніяких ілюзій», — підсумовує Сухий.