Не можуть вести когось за собою ті, що не мають ніяких внутрішніх даних на те, щоб самих себе повести.
В’ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист

Україна повинна звучати українською

Діти взялися за «генеральне прибирання» в мові
10 березня, 2004 - 00:00

Учора Київський будинок учителя приймав знавців української мови — переможців конкурсу імені Петра Яцика, які посіли 4—9 місця, (призерів вшановуватимуть 15 травня). Шанувальники краси рідного слова не скупилися на гучні слова про милозвучність, ніжність і точність українського слова, а організатори змагання — на насичення святкової атмосфери значущістю того, що відбувається. На сцену один за одним підіймалися переможці — 62 школяра і 10 студентів. Вони приїхали з різних місцевостей країни і всіх їх об'єднує окрім любові до мови та творчості, ще й величезна працьовитість. Практично весь вільний від уроків час ці діти займаються самоудосконаленням — вивчають додаткову літературу, малюють, танцюють, пишуть вірші і допомагають оточуючим освоювати тонкощі української мови. Цікавий спосіб боротьби за чистоту мови винайшла третьокласниця Мирослава Маслова (київська школа №39). Вона завела словник помилок членів своєї родини й суворо стежить за дотриманням норм. Ольга Грош, учениця Новобузької гімназії Миколаївської області також залучила до боротьби за чистоту мови всю свою родину. Ольга розповідає, що суржик притаманний усім мовам і народам, але український має особливо глибоке історичне коріння. Важко відроджувати в первозданній чистоті те, що засмічувалося не одним поколінням, а потім передавалося в материнському слові дітям. Сьогодні Олина мама, українка не в першому поколінні, раз у раз звертається до словника, щоб знайти потрібне рідне слово та відродити його в спілкуванні зі своїми близькими. Оля переконана: щоб Україна зазвучала по-українськи, мало любити красу її мови, мало не соромитися говорити нею, а потрібно вміти долати власну лінь і багато працювати.


Особливістю конкурсу є нагородження не лише подарунками, але й грошовими преміями. Суми залежать від віку й зайнятого місця і становлять від 400 грн. до 7 тисяч гривень. А ще варто відзначити масовість конкурсу. Цього року в чотирьох турах брало участь 15 мільйонів осіб, а призерами ставали знавці, які увійшли до першої дев'ятки. На відміну від шкільних олімпіад, тут основна ставка робиться на творчість.

Заслужена вчителька України Антоніна Мовчун, яка викладає філологію майбутнім учителям у педагогічному училищі, підготувала не одного переможця конкурсу, в тому числі й власну внучку. Вона звертає увагу на відсутність на прилавках наших книгарень якісної національної дитячої казки, яка має бути основою виховання дитини. Батьки переможців конкурсу, та й самі хлопці та дівчата називають зразками для наслідування лише українську класику. Директор Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка Микола Жулинський із гіркотою зазначив, що ніколи не уявляв, що в незалежній Україні доведеться боротися за престиж української мови. Однак надію на позитивне розв'язання проблеми вселяють юні знавці мови, які не переобтяжені комплексами минулого і вже сьогодні подають приклад деяким дорослим своїм глибоким патріотизмом.

Людмила РЯБОКОНЬ, фото Михайла МАРКIВА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ