Ще місяць тому учасники ЛШЖ-2014 вперше зустрілися з Ларисою Олексіївною. Тоді, на початку липня, головний редактор "Дня" надихнула студентів на активну та плідну роботу в «Дні», поділилась професійними таємницями та дала відповіді на актуальні для укранської молоді питання. А вже сьогодні розмова з головним редактором стала символічною кодою інтелектуального літа учасників XII школи.
Друга зустріч почалась зі спільного перегляду програми, яка вийшла в ніч напередодні Президентських виборів 1999 року, де Лариса Олексіївна мала слово. На її думку, саме того року бере початок роздвоєння журналістики та білорусизація українського суспільства. «Ви маєте бути людиною, яка завжди демонструє свій характер. Потрібно подолати роздвоєність в голові. Це варто було зробити вже давно. Якщо ти не мислиш - ніякий гарний журналіст з тебе не вийде» - радить майбутнім журналістам редактор.
Зважаючи на те, що ця зустріч була останньою за планом Літньої школи, розмова плавно перейшла у теплу та довірливу атмосферу. Всі учасники школи з задоволенням розповідали про складнощі, які траплялись під час практики та звичайно - досвід, який здобули впродовж цього місяця.
Натомість Лариса Олексіївна відкрила секрет власного журналістського шляху, якому посприяли і обставини, і виховання, і люди, які траплялись їй в житті. Також головний редактор зауважила, що цьогорічна школа, під впливом часу та обставин була «…дуже зрілою. Я б сказала, що в мене таке відчуття великого оркестру особистостей…Чи досягли ми своєї мети буде видно через 20 років. Якщо ви, відмотуючи назад плівку своєї біографії зможете сказати, що це був пусковий механізм для якихось перетворень, що воно не пропало даремно - це було б програмою максимум про що можна мріяти».
Наталія МАРЧЕНКО, Київський міжнародний університет:
- Перегляд відео ночі президентських виборів 99-го року, дало зрозуміти нам, ще молочним сучасникам того часу, коли відбувся переломний момент в українській історії, не лише в плані політичному, а й медійному. Ще 15 років тому Лариса Олексіївна наголошувала про безвідповідальну еліту та продажні ЗМІ. На жаль, тоді її не почули і сприйняли її слова не серйозно та перевели все на жарт. Саме через халатність політичної верхівки ти ЗМІ, ми маємо те, що відбувається зараз в Україні. Надіюсь, що зараз Україна інтелектуально збагатилася і в неї вистачить інтелекту вилізти з цієї ями та прислухатися до думки таких ерудованих людей як Лариса Олексіївна.
Аня КАЛАУР, Національний університет «Острозька академія»:
- Це відео є відображенням української «демократії» в 1999 році. Воно демонструє на скільки важко було в той час було мати власну думку та тримати стійку позицію. Ще важче було говорити про це і писати. Реакція на промову Лариси Івшиної демонструє, що люди в той час не хотіли чути ані критики, ані нових думок, а головне - журналісти та політики на чолі, не прагнули до змін. Мабуть, сучасні події є віддзеркаленням цієї байдужості.
Мар'яна БОЛОБАН, Львівський національний університет імені Івана Франка:
- Сьогодні ми мали надзвичайно цікаву зустріч з Ларисою Олексіївною. Озброївшись напутніми словами, головний редактор розповідала про свій досвід, що став основою чіткої принципової позиції і охоче відповідала на всі запитання, котрі назбиралися у "школярів" за місяць роботи у редакції. Треба вміти триматися за те, що є очевидно правильним і працювати не лише задля грошей, а і для того, щоб виховувати суспільство і не давати йому стати жертвою чиєїсь агресивної пропаганди. Головний редактор говорила з нами про ймовірних гідних лідерів, важливість показати "який живий розум є в Україні", неможливість реанімації деяких політиків, згубну силу олігархату, а також, звичайно, про те якою має бути журналістика. Після цієї зустрічі мені ще більше не захотілося прощатися з редакцією "Дня", людьми, які тут працюють і неймовірною атмосферою розумового пошуку, якому ніколи немає кінця!
Ганна КАЛАУР, Національний університет "Острозька академія":
- Лариса Івшина сказала, що завжди потрібно проявляти свій характер, навіть коли це створює складні умови. Бути самотніми у своїх поглядах складно, але газета «День» змогла продемонструвати характер і стояти на своєму в найбільш складні часи. Як на мене, саме завдяки такій незмінній позиції та вірі в те, що може бути краще, сьогодні ми крокуємо в демократичний світ.
Володимир НИЖНЯК, Львівський національний університет імені Івана Франка:
- Після першої зустрічі з Ларисою Івшиною - дуже очікуваної - вже на той час ми відчували, як багато ще не сказано. Тому наша теперішня розмова була необхідна. Символічно, що вона підсумовує Літню школу загалом - це наша остання зустріч. Однак час, який ми провели в "Дні", докорінно змінив нас, дав потрібну глибину, розуміння, правильну оцінку різних процесів. Тому тепер ми спілкувалися з головним редактором уже на іншому рівні - більш свідомому, зваженому. Це добре, що в нас була ця можливість обговорити все те, що було актуальним. Адже з початку липня ми разом з "Днем" у інформаційному просторі пережили серйозні збурення: разом співчували жертвам МН17 та раділи перемогам АТО. Ця зустріч - можливість висловитися всім, хто має що сказати, а після школи "Дня" ми всі неодмінно скажемо своє слово.
Михайло ДРАПАК, Донецький національний університет:
- Розмова із Ларисою Олексіївною - екскурс в нашу дійсність, зріз усіх процесів, які зараз відбуваються. Уявлення про суспільне життя в такому масштабі і в такій перспективі поза бажаннями чи свідомо все одно активізують мислення. Тому розмова з головним редактором - це підсумок, зріз усієї роботи, яку ми провели в Літній школі. В одному зі слоганів газети стоять слова "Читай. Думай". Увесь місяць ми читали. Тепер черга думати.
Катерина ГЛУЩЕНКО, Донецький національний університет:
- Один з гостей Літньої школи Богдан Гаврилишин свою книгу назвав «До ефективних суспільств. Дороговкази в майбутнє». Згодом вона стала бестселером. Сьогоднішня зустріч буде переслуховуватись нами неодноразово, як колись увесь світ перечитував книгу Богдана Гаврилишина. І назвати її можна також.
Костянтин ЯНЧЕНКО, Львівський національний університет імені Івана Франка:
- Останньою зустріччю ЛШЖ стала бесіда з тепер нашою хресною мамою у загальноукраїнській журналістиці - Івшиною Ларисою Олексіївною. Ця зустріч стала першою, під час якої ніхто зі студентів не називав своїх імен, не представлявся, а все тому, що ми вже не просто знайомі, ми всі майбутні колеги, ми всі пройшли вишкіл "Дня". Лариса Олексіївна не просто підбила підсумки цього неймовірно-насиченого місяця, але й благословила нас всіх продовжувати творчий шлях. Хочеться подякувати за те, що для кожного ці слова прозвучали особливими, інтимними, кожен, я впевнений, почув у них щось для себе, і тепер уже остаточно вирішив, до якого медіакрила долучитися. Хай там як, але я думаю, що випускники ЛШЖ зможуть побудувати медіашколу нової генерації, яка існуватиме на глибокому інтелектуальному фундаменті та високих морально-духовних цінностей, і за це дякуємо редакції "Дня".
