Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

«Вакуумна бомба»

Так на прес-семінарі в Будинку кінематографістів охарактеризував Михайло Iллєнко становище сучасного українського кіно
27 березня, 1999 - 00:00

Темою семінару, на який у рамках фестивалю «Відкрита ніч — дубль три» зібрав колег відомий український кінорежисер Михайло Іллєнко, було «трикутник продюсер-автор-дистриб’ютор: шляхи взаємодії в кіно та на телебаченні». Ця зустріч засвідчила: кінематографісти більше не чекають на те, що їхні проблеми вирішуватиме держава. Чітко пролунало: «Нам не вистачає тільки грошей», а все решта — кваліфіковані кадри, технічні можливості — бодай застарілі, але таки є. У світі навколо кіно обертаються великі гроші: налагоджений кінопрокат, відеоринок і, звичайно, телебачення. Саме на цей останній фактор робитимуть ставку українські кінематографісти, намагаючись реанімувати вітчизняний кінопроцес. «З одного боку, наше кіно у катастрофічній кризі, — прокоментував для «Дня» ситуацію Михайло Іллєнко, — але з другого, ми сидимо на золотій жилі, яку я називаю «вакуумною бомбою». Їздячи на західні фестивалі із «Фу-Чжоу» і «Сьомим маршрутом», я помітив, що в зв’язку з повною відсутністю інформації про Україну й українське кіно зріс інтерес до будь-якої кінокартини про нас і наше життя. Водночас і український глядач знудився за вітчизняними фільмами. Ця бомба може у найближчому майбутньому дати грандіозний вибух».

Леся ГАНЖА, «День»
Газета: 
Рубрика: