Від трагедії до флірту
Санкт-Петербурзький Великий драматичний театр імені Товстоногова по праву вважається легендою світового театрального мистецтва. З 1919 по 1955 рік його головними режисерами були А. Дикий, Б. Бабочкін, Н. Рашевська, К. Хохлов. 1956 року театр очолив Георгій Товстоногов, з ім'ям якого пов'язана ціла епоха в історії театру. Сьогодні художнім керівником ВДТ є Кирило Лавров, якого кияни пам'ятають як актора театру ім. Лесі Українки. У різні часи на сцену театру виходили Копелян, Стржельчик, Дороніна, Борисов, Смоктуновський, Юрський, Демич. Сьогодні в трупі — Валерій Івченко, Олег Басілашвілі, Аліса Фрейндліх, Андрій Толубєєв, Ніна Усатова, Микола Трофимов.
Програма нинішніх гастролей — п'ять спектаклів, «хороших і різних». «Дядю Ваню» А. П. Чехова Георгій Товстоногов поставив 1982 року. Це спектакль для втомлених від театральних експериментів «на грунті» Чехова. У ролі дяді Вані — Олег Басілашвілі, Астрова грає Кирило Лавров, професора Серебрякова — Валерій Івченко, якого кияни пам'ятають за чудовим виконанням ролі Астрова у франковській постановці «Дяді Вані».
Петербуржці теж привозять дві роботи грузинського режисера Темура Чхеїдзе — «Борис Годунов» Пушкіна та «Підступність і кохання» Шиллера. «Годунов» — це прем'єра квітня нинішнього року. Помпезна, в «оперному» стилі постановка геть позбавлена історичної правдоподібності, якої, на думку грузинського режисера, «не терпить Пушкін». Спектакль 1991 року «Підступність і кохання» Чхеїдзе вирішив не як звичну шиллерівську трагедію масок, а хай і парадоксально, але психологічно рельєфно й точно. А критика назвала цю постановку «святом пристрасті».
А для тих глядачів, у кого імена Чехов, Пушкін і Шиллер викликають лише ідіосинкразію й спогади про шкільну програму, БДТ приготував дві елегантні дрібнички: «Арт» Ясміни Резе та чарівну мелодраму «Каліфорнійська сюїта» Ніла Саймона, в якій головні ролі виконують чудові актори Аліса Фрейндліх і Олег Басілашвілі. Отже, судячи з акторських імен, «різне» в ВДТ аж ніяк не означає «погане».
