Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Відпрацьований номер

21 листопада, 2000 - 00:00

17 листопада, Національна опера України, гала-концерт зірок
світової балетної сцени — так заклично сповіщали афіші. Розрахунок організаторів
виявився вірним. Глядачі буквально облягали будівлю театру, але перше розчарування
публіки викликало прочитання програми. По-перше, не переобтяжена номерами,
а по-друге, сталася заміна «на трасі»: замість Джу Юнг і Костянтина Іванова
виступали солісти Московського музичного театру ім. Станіславського і Немировича-Данченка
Тетяна Чернобровкіна та Дмитро Зубабурін. До речі, саме вони відкривали
(прокоф’євським дуетом із «Ромео і Джульєтти») і закривали (па-де-де з
«Лебединого озера» П.Чайковського) концерт. Працюють танцюристи цілком
технічно, і київська публіка тепло їх зустрічала. Серед незаявлених в афіші
виявилися молоді артисти Большого театру Олена Андрієнко та Володимир Непородний.
Їхній номер «Приборкання норовливої» (хореографія Д.Краєнка) — забавний
і веселий, але не більше за те.

Взагалі, якщо чесно, то програму слід було б назвати «Ілзе
Лієпа та солісти російського балету». Хоча в табелі про ранги Ніна Семизорова,
котра бере участь у цьому концерті, танцівниця зі світовим іменем, відоміша
за Ілзе. До речі, Семизорова закінчила Київське хореографічне училище (клас
Галини Кирилової), починала свою кар’єру в нашому оперному театрі. Потім,
ставши солісткою Большого театру, багато років займалася в Галини Уланової
— її педагога-репетитора. Нині у прославленому колективі розбрід і хитання
— ось і з’являються, мов гриби після дощу, команди, які, прикриваючись
вивіскою БТ, роз’їжджають по всьому світу, працюючи на старому репертуарі.
Наприклад, нинішню програму москвичі привозять у Київ учетверте!

Ніна Семизорова внаслідок свого віку вже танцює менш складний
репертуар: «Лебідь», па-де-де з «Раймонди», «Фрагмент однієї біографії»,
даючи можливість блиснути своєму молодому чоловікові Марку Перетокіну.
Прикрасою вечора стало виконання Миколою Цискарідзе номера «Нарцис» — імпресіоністський
етюд К.Голейзовського, поставлений у далекі 30-ті роки нашого століття.
Варто відзначити, що Ілзе Лієпа володіє організаторськими здібностями.
Довгі роки вона фактично лише вважається зайнятою в Большому театрі. Свій
вільний політ вона пояснює бажанням вирватися з рамок характерної танцівниці.
А на ділі глядачам показує... відновлену фокінську «Шехерезаду», «Росіянку»
(хореографія Галейзовського) і васильєвську «Чоловіка і жінку», тобто,
характерні номери. Безперечно, Лієпа на сцені красива, пластична, але говорити
про вершини хореографії тут не доводиться.

Після концерту Лієпи і К о залишається якийсь дивний осад
на душі. Начебто танцювали без збоїв, досить технічно, та куражу, радості
зустрічі з прекрасним не сталося.

Тетяна ПОЛІЩУК, «День»  ФОТО IЗ АРХIВУ «Дня»  «ШЕХЕРЕЗАДА» — ОДИН IЗ НАЙУЛЮБЛЕНІШИХ ОБРАЗІВ ІЛЗЕ ЛІЄПИ  17 листопада, Національна опера України, гала-концерт зірок світової балетної сцени — так заклично сповіщали
Газета: 
Рубрика: