Як запустити трудовий резерв?

Металурги, автомобілебудівники, банківські працівники, страховики, секретарі, офіс-менеджери, економісти, працівники транспортної галузі, юристи, працівники готелів та ресторанів — це основні групи ризику. Такі дані вчора озвучив експерт ринку праці, директор порталу Superjob.ua Герман Овчаренко, який спільно з інформаційним агентством Главком розробили цей список. Презентовані дані вказують, що чергова хвиля кризи найбільше може вдарити по металургії, машинобудуванню, автобізнесу, індустрії громадського харчування та готельного бізнесу.

Як на сході, так і на заході України важко знайти роботу економістам, бухгалтерам, секретарям, юристам і офіс-менеджерам, розповідає про нинішній стан ринку праці Овчаренко. «Наприклад, у Луганській області на посаду юриста претендують 33 людини на одну вакансію. У Львові на посаду бухгалтера — 27 осіб. Очевидно, що конкуренція серед претендентів висока», — сказав він. Експерт зазначає, що, за його даними, у великих містах конкуренція серед юристів порядку 16 резюме на одну вакансію. За словами Овчаренка, частка безробітних українців, які реєструються на очолюваному ним сайті, зросла на 6%. Тож кількість потенційних робітників збільшується, продовжує експерт, а пропозицій на ринку — ні. «Знизився попит з боку роботодавців у сегменті робочого персоналу, транспорту, логістики, а також маркетингу і реклами», — каже він. Найбільш затребуваними на ринку праці, за його словами, лишають медпрацівники, фармацевти, менеджери з продажів, консультанти, домперсонал. Найбільшу популярність, деталізує експерт, у роботодавців мають фахівці в ІТ-сфері, телекомунікацій та зв’язку.

«2011 року 40% українського ВВП формувала машинобудівна галузь, а зараз ця частка знизилось до 10%», — розповідає про один із основних факторів зниження кількості робітників в металургійній галузі почесний президент концерну «Укрросметал» Григорій Дашутін. «30% — це мільйони робочих місць», — пояснив він. Якщо держава не вживатиме комплексу запобіжних заходів (наприклад, перегляд митних ставок в рамках СОТ), і обсяги продажів металургійної продукції суттєво зменшаться, то, за умов другої хвилі кризи, безробітними 2013 року можуть стати ще 200 тисяч робітників галузі , невтішно прогнозує він.

Щоб цього не сталося, каже заступник голови ради Федерації роботодавців України (ФРУ) Олексій Мірошниченко, потрібно зменшувати частку імпортних товарів і замінювати її українськими аналогами. У ФРУ підрахували, каже він, що 2011 року імпорт товарів та послуг в Україну склав 82,6 мільярда дол. Скорочення імпорту продукції на 1% і заміна його українською аналогічною продукцією сприятиме появі від п’яти до десяти тисяч нових робочих місць, говорить про економічний ефект від такого кроку Мірошниченко. Крім того, продовжує він, якщо створюється одне місце у високотехнологічній галузі, наприклад, у машинобудуванні, то це дозволяє паралельно створити ще сім-вісім робочих місць у суміжних галузях. Саме тому ФРУ спільно з Кабміном сьогодні працюють над програмою імпортозаміщення, яку буде презентовано суспільству через два тижні.

Нагадаємо, що, за даними Державної служби статистики, в Україні на одне робоче місце в жовтні претендувало шість осіб. На обліку в Державній службі зайнятості в жовтні перебувало 420,5 тисячі людей. При цьому потреба підприємств у працівниках на заміщення вакантних робочих місць становила 74,2 тисячі осіб, що на дві тисячі менше, ніж у вересні. За даними Міжнародної організації праці (МОП), наступного року у світі стане на сім мільйонів безробітних більше, тобто сукупний показник досягне 207 мільйонів!