СПОРТ
Золотого польоту натхнення
Геннадій ДЕРИБАС (щотижневик "МИГ"), спеціально для "Дня"
Як ми вчора повідомляли, вперше в історії українського спорту 24-річна Олена Жупіна з Запоріжжя стала чемпіонкою світу зі стрибків у воду з 10-метрової вежі. За кілька годин після перемоги на прохання "Дня" наш запорізький колега зв'язався із землячкою в Австралії.
- Ви розсердилися на себе після не дуже вдалих виступів на трампліні?
- 500 балів набирати європейцям необхідно, бо "задана складність" азіатських стрибунок в моді у суддів. А у мене, якщо пам'ятайте, з "триметрівки" вийшло 494,19. У результаті - лише п'яте місце.
- Чи можна говорити, що на відміну від цього снаряда, вежа - ваш "коньок"?
- Певною мірою, так. Тепер, сподіваюся, що саму вежу в нашому рідному басейні "Славутич" підремонтують серйозно. Хоч я можу сказати найсердечніші слова на адресу клубу "Мотор-Січ", в якому виросла.
- Чи несподівана для вас самої ця перемога?
- Після олімпійської Атланти-96, де у мене були п'яте і шосте місця, ми з Тетяною Олександрівною Туровою лише шліфували нашу програму. Розумієте, я ще встигла стати чемпіонкою СРСР 1991 року, а тоді цей титул завоювати було не набагато легше, аніж світовий.
- Перший серйозний успіх прийшов до вас незабаром після одруження?
- Можна вважати, що тепер у нас спортивна родина (чоловік Олени - Валентин Пересипкін - коментатор запорізького ТБ. - Прим. авт.), і, сподіваюся, зможемо і далі знаходити один в одному натхнення. Це було подвійне свято, адже того дня у Тетяни Олександрівни народилася онука!
... Наші стрибуни у воду не розбещені мільйонними гонорарами, а окремі призові суми комерційних турнірів - лише невелика підтримка до стипендії членів збірної (це близько 250 гривень). Але як сказала провідний тренер Держспорткомітету, заслужений тренер України Лідія Колодяжна, секрет Олени Жупіної - в тому, що вона скромна і сумлінна людина, дуже віддана своїй наставниці. І "золото" далекого Перта кувалося багатьма роками чесної праці, коли стрибки рахують на десятки тисяч.
ФОТО АП
