Інколи здається, що історія нічого не вчить. Але це не так. Вона таки вчить — якщо в цієї вчительки життя НАВЧАЮТЬСЯ
Володимир Панченко, український літературний критик, літературознавець, письменник

«Iсторія он-лайн»

Панорама емоцій за підсумками ХХ Міжнародної фотовиставки «Дня»
5 листопада, 2018 - 19:04
ФОТО БОРИСА КОРПУСЕНКА

Понад 10 тисяч відвідувачів, сотні вражень і голосів, відданих за роботи, які вразили найбільше. Трохи сумно, що ювілейна виставка «Дня», яку ми так довго готували, завершилася, але це однозначно не крапка. Світлини обростають історіями, якими люди діляться у соцмережах. Хтось упізнав на знімку знайомого, хтось був присутній на сфотографованій події та має власні враження щодо неї. Ми не припиняємо збирати історії фотографій, тож будемо раді, якщо ви поділитеся такою.

ВІЗИТ ПЕРШОЇ ЛЕДІ

Сама виставка за десять днів, які вона тривала в Українському домі, поповнилась новими історіями і світлинами. Нагадаємо, в п’ятницю виставку відвідала перша леді України Марина ПОРОШЕНКО (більше читайте в матеріалі «Справжня Україна в усіх її проявах» на сайті «Дня»). Біля роботи Андрія Нестеренка «Першоієрарх...», це портрет Вселенського Патріарха Варфоломія, пані Марина згадала, що якраз у цей день Петро Порошенко відбуває з візитом до Туреччини. Головний редактор «Дня» Лариса Івшина запропонувала передати цю фотороботу Президенту — для подарунка главі Константинопольського патріархату. Перша леді підтримала ідею, і вже наступного дня всі вражено оповідали хвилюючий момент: Його Всесвятість Варфоломій отримав подарунок.

Останні відвідувачі виставки «Дня» побачили цю, за порівнянням Лариси Івшиної, «історію в трьох тактах»: копію «Першоієрарха», а поряд — знімок, на якому Лариса Івшина дарує роботу Марині Порошенко, і також — як Президент дарує портрет Вселенському Патріарху.

Сама Марина Порошенко на фотовиставці «Дня» не вперше. 2016-го вона брала участь у відкритті ХVIII виставки газети і відзначила одну з робіт у номінації «Світ очима дітей». Так само пані Марина зробила й цього разу: відзначила світлину 17-річної Лади Янчук «Пастораль». «Ця робота нагадує, що варто уникати негативних наслідків урбанізації. Наші діти повинні дихати чистим повітрям, гратися з тваринами та жити в гармонії з природою», — зазначила перша леді. А редакція обов’язково передасть Ладі її призи — планшетний комп’ютер і книжки для саморозвитку підлітків.

«ЦЕ ВСЕ СПРАВЖНЄ!»

Інші важливі гості виставки — курсанти і курсантки Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. «Мені більше від інших сподобалися веселі, живі картини, де діти, тварини, літні люди. Найбільше вразило фото, де військовий, очевидно батько, тримає за руку дівчинку. На її обличчі усмішка (йдеться про світлину «Доня» Євгена Сосновського, що отримала Приз призів «Золотий День». — Ред.). А взагалі тут дуже цікаво, ми поспілкувалися і з Ларисою Олексіївною Івшиною. Круто, що навіть ми можемо бути учасниками конкурсу, а на цих роботах взагалі немає монтажу, це все справжнє!», — ділилась враженнями курсантка Юлія БАШЛАЙ.

З таких зустрічей і спілкування твориться нова історія — про те, яку країну ми хочемо будувати, і що буде на нашій «першій шпальті». До речі, відео з екскурсії курсантів військового інституту головний редактор «Дня» так і прокоментувала в «Фейсбуці»: «Саме той момент. Історія online».

ПОБАЧИТИ «ПОГЛЯД НЕЗРЯЧОЇ ЛЮДИНИ»

Продовжуючи військову тему, у вихідні виставку відвідав наш хороший друг, помічник Уповноваженого Президента з питань реабілітації поранених учасників АТО Костянтин ВІННІЧЕНКО. На виставці «Дня» він уперше, і побачене його вразило.

«У мене склалось відчуття, що деякі автори світлин бачать набагато більше, ніж, наприклад, я, — зізнається Костянтин. — Зупиняючи певну мить, ці люди як професійні фотографи надають нам можливість зосередитись на важливому моменті, який ми могли не помітити».

Свій голос Костянтин Вінніченко віддав за світлину Михайла Марківа «Ветеран». Це портрет Олександра Попруженка, який втратив зір через поранення на війні, а сьогодні активно займається спортом, нещодавно повернувся з 43-го Марафону морської піхоти у США, де пробіг 42 кілометри. «Обрав це фото не тому, що знаю Олександра і вважаю його великою людиною, а тому що ця світлина дала можливість побачити погляд незрячої людини, а ухопити це дуже складно. І в цій роботі є надія на те, що завдяки технологіям найближчим часом Олександр зможе побачити світ. Дуже сильна робота», — пояснює вибір Костянтин.

ВИВЧАЮЧИ ФОТОЛІТОПИС. ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР «ДНЯ» ЛАРИСА ІВШИНА ПРОВОДИТЬ ЕКСКЛЮЗИВНУ ЕКСКУРСІЮ ДЛЯ ВІДОМИХ ІСТОРИКІВ І НАШИХ АВТОРІВ ЮРІЯ ТЕРЕЩЕНКА ТА ТЕТЯНИ ОСТАШКО Й ЕКС-ГОЛОВИ СБУ ІГОРЯ СМЕШКА. «ТУТ ПОКАЗАНА УКРАЇНА, ЯКА ПРОКИНУЛАСЯ ПІСЛЯ ЛЕТАРГІЇ ТА ЗОМБУВАННЯ», — ПОДІЛИВСЯ ВРАЖЕННЯМИ ЮРІЙ ІЛАРІОНОВИЧ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

«УКРАЇНА, ЯКА ПРОКИНУЛАСЯ ПІСЛЯ ЛЕТАРГІЇ»

Ще одну ексклюзивну екскурсію Лариса Івшина провела для відомих істориків і наших авторів Юрія ТЕРЕЩЕНКА та Тетяни ОСТАШКО й екс-голови СБУ Ігоря СМЕШКА, який сам пише на історичні теми і підтримав вихід кількох книг із Бібліотеки «Дня».

«Ця виставка справила на мене сильне враження. З усіх засобів масової інформації ми бачимо одну Україну — штучну. А тут відкривається зовсім інше бачення, — поділився враженнями Юрій Терещенко. — Справжня Україна в усіх її проявах: із патріотизмом і світобаченням, властивим нашій країні. Це фото, які зроблені в різних ситуаціях, з різними представниками соціуму. Особливо вражають кадри, які показують непідробний героїзм українців, які захищають свою країну. Тут показана Україна, яка прокинулася після летаргії та зомбування».

Ігор Смешко був і на відкритті виставки, де вручив власну нагороду від всеукраїнського громадського об’єднання «Сила і Честь» (СІЧ) Руслану Канюці — за роботу «Крути-2», але прийшов подивитися виставку ще раз, у спокійнішій обстановці. «Газета «День» повертає культуру та історію, показує нинішній стан українського суспільства без прикрас та дає уявлення про наш біль, наші досягнення та перспективи, — переконаний Ігор Петрович. — Дуже важливо, що ця подія відбувається. Наші урядовці та депутати парламенту повинні прийти на фотовиставку, щоб зазирнути в очі своєму народові. Можливо, тоді вони більше відчують власну відповідальність за країну. «День» робить героїчну справу. Фотовиставка доповнює всю роботу, яку веде газета, щодо повернення нашої історії та донесення одвічних цінностей українського народу до нашого суспільства».

«УСІ ХЛОПЦІ ПРОХОДИЛИ ВІЙНУ»

Одним із останніх відвідувачів фотовиставки «Дня» 5 листопада став Олександр КОРНЯКОВ, журналіст із Херсона, який працює в інформаційному агентстві «ПІК». Його робота «У мережі» отримала відзнаки від Центру інформації та документації НАТО та комунального підприємства «Володимирський ринок». Це зворушлива, людська сценка: суворі військові, спецпризначенці, роблять селфі посеред Олешківських пісків.

«Мені довелося побувати на тренуванні загону спецпризначення Азово-Черноморського управління Державної прикордонної служби. Це так звана херсонська пустеля, Олешківські піски. В мене була ціла серія, де спецпризначенці відробляють свої тактичні завдання. А це фото зроблено ранком на сході сонця, коли вже закінчилисья навчання. Там видно лише шматочок пагорба, але для пустелі це доволі високо, десь метрів 20. І ось спецпризначенці стояли там і фотографувалися, — розповідає історію світлини Олександр Корняков. — Взагалі цей спецпідрозділ виконує завдання не лише на кордоні, а й у різних містах країни. Усі хлопці там проходили війну».

У конкурсі «Дня» Олександр бере участь уперше, торік його знімок із жінками-прикордонницями отримав відзнаку на конкурсі «Сучасна жінка на сучасному кордоні», який проводила Місія ЄС із прикордонної допомоги Молдові та Україні. Олександр знав про наш конкурс і раніше, цього року порадив взяти участь у ньому В’ячеславу Гусакову, переселенцю з Луганська, який нині мешкає в Херсоні (робота В’ячеслава «З Великоднем!» теж потрапила до експозиції). А потім самому Олександру нагадала про конкурс реклама в «Фейсбуці», і він вирішив спробувати власні сили. 

«Взагалі мені подобається якісне фото: і за змістом, і за картинкою, — ділиться Олександр. — Наприклад, цікава якісна робота «Що після Томосу» В’ячеслава Мадієвського. Сподобалася серія Анатолія Степанова з молодими військовими, наприклад, портрет 20-річного Василя з Івано-Франківщини. Вразила серія «Баскетбол на візках» Інни Оскольської».

***

Підсумки конкурсу підбиті, переможці названі, незабаром повний їх перелік ви побачите на нашому сайті. Та, як підкреслює головний редактор «Дня» Лариса Івшина, всі фотографи, чиї роботи потрапили до експозиції, вже нагороджені — адже їх світлини побачили тисячі людей, їх оцінить країна, а людська вдячність є великим визнанням.

Обираючи володарів Гран-прі і Призу призів — а це завжди неймовірно важко, бо талановитих робіт справді чимало — ми розставляємо певні акценти, виділяємо найсильніші прес-фото. Також ми вдячні нашим партнерам, які заохочують авторів світлин цінними призами. І є ще одне важливе журі, глядацьке — незмінно відвідувачі виставки визначають найбільш вражаючі, на їх думку, знімки. Уже можна назвати роботи, які перемогли на «народному плебісциті». Отже:

                 1. «Дівчатко», Аліна Комарова, Маріуполь;

               

 2. «Золоті», Наталія Шаромова, Київ;

                 

3. «Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю! (Тарас Шевченко)», Сергій Нужненко, Київ.

Незабаром ми зв’яжемося з переможцями, усі вони отримають подарунки від редакції «Дня».

І ми продовжуємо свій літопис сучасної історії — в текстах і світлинах. Не залишайтеся байдужими!

ВРАЖЕННЯ

«НА ПЕРЕДНЬОМУ ПЛАНІ — ВІЙНА»

Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу Iнституту історії України НАН України:

— На ювілейний ХХ фотоконкурс газети «День» відібрано майже три сотні найкращих праць українських майстрів. Вражає те, що основна їх частина присвячена воєнній тематиці. Триває так звана гібридна війна з Росією, яка громадянами відчувається переважно опосередковано, через погіршення умов життя та інші негаразди. Немає повітряної тривоги, немає масових мобілізацій... Але це все-таки війна, і фотовиставка увібрала в себе всі її нюанси — від бойових дій до суто побутових.

Мене змусила надовго зупинитися робота Євгена Сосновського з прифронтового Маріуполя — «Доня». Вразили фотографії військовослужбовців із інвалідністю, які готувалися до участі в «Іграх Нескорених», їх немало. «Школа в Широкиному» маріупольської майстрині Аліни Комарової теж змушує до роздумів. Маріупольські фотокореспонденти відчувають війну сильніше, ніж їхні співгромадяни на віддалі від лінії фронту.

Згадую минулорічну виставку. Тоді було багато робіт із політичним підтекстом, і часто наші політики виглядали досить-таки кумедно. Тепер їх майже нема, хоч політичне напруження перед виборами 2019 року зашкалює. На передньому плані — війна.

Фотовиставки газети «День» давно стали візуальним літописом України в добу її незалежності. Фотографії фіксують миті, на яких корисно зупинитися, осмислюючи поточні події. Газета використовує їх для ілюстрування своїх матеріалів, тобто стає джерелом візуалізації нашого просування в об’єднану Європу з усіма перешкодами, які трапляються дорогою.

На ювілейній виставці розміщені перші сторінки газети минулих років, в яких відбиті доленосні події. Наскільки я спостеріг, вони теж користувалися підвищеною увагою відвідувачів.

«ЦІ СВІТЛИНИ ТРЕБА УВАЖНО РОЗДИВЛЯТИСЯ»

Iрина ПОЛСТЯНКIНА, президент Міжнародного благодійного фонду конкурсу Володимира Горовиця:

— Щорічно фотовиставка «Дня» — це подія, яка хвилює актуальністю й високим рівнем представлених робіт. Ці світлини треба уважно роздивлятися, вони хвилюють і нікого з відвідувачів не залишають байдужими. Військова тематика, життя у «сірій зоні» — це знімки, які увійдуть до фотолітопису нашої країни.

Дуже сильні портрети людей різних професій. Мені дуже сподобалось фото «Сонячний дощ» Наталії Шаромовой — ця світлина яскрава, з настроєм. Приємно було побачити в експозиції й фото під назвою «Божественно», де мій улюблений автор, фотокор «Дня» Руслан Канюка, вхопив вражаючу мить — виступ a cappella нині зірки світової оперної сцени Вікторії Лук’янець (яка, до речі, закінчила наш Київський інститут музики імені Рейнгольда Гліера) в Софійському соборі на тлі мозаїчного шедевру — образу Богоматері Оранти. Знаєте, Руслан — тонкий майстер фото, впродовж багатьох років знімає конкурси імені Володимира Горовиця, ці світлини документують прекрасні моменти творчого змагання молодих піаністів. Також дуже потужна в емоційному плані ще одна робота Канюки — «Крути-2».

Ми радіємо успіхам «Дня», а нашим подарунком для цьогорічного фотосвята став виступ молодого колективу студентів другого, третього і четвертого курсів Київського інституту музики імені Гліера — струнного квартету під орудою Ольги Заяць, завідувачки секції струнних інструментів КІМ. У репертуарі вони мають твори класиків, популярних і сучасних композиторів, а також самі роблять аранжування музичних кінохітів. Квартет лише починає свій творчий шлях, але в цього колективу велике майбутнє.

«ВІЙСЬКОВІ БУДНІ ЗМУШУЮТЬ ДЕЩО ПО-ІНШОМУ ГЛЯНУТИ НА НАШ СВІТ»

Петро КРАЛЮК, проректор Національного університету «Острозька академія»:

— Я звернув увагу на військові фотографії. Принаймні фотовиставка нагадує нам про те, що, звичайно, є різні аспекти життя, але військовий аспект для нас залишається, певно, одним із найважливіших. І хоча більшість України живе в мирних умовах, має, здавалось би, свої проблеми, але свідомо чи підсвідомо ми повертаємося до військової теми. І світлини, представлені на фотовиставці, певним чином повертають нас у цю військову реальність, показують ті військові будні, яких ми на очі в більшості випадків не бачимо. Але ці будні змушують нас дещо по-іншому глянути на світ і цінувати те мирне життя, яке ми маємо.

Острозька академія нагородила світлину теж військової тематики — «Розвідник» Анни Чапали. Цей воїн має йти, очевидно, в розвідку, і він притуляє до себе собачку. Цей собачка заплющив очі, може, відчуваючи, те, що її господар зараз мусить іти на непросте завдання. Не скажу, що вона прощається з ним, але вона нібито намагається йому допомогти. Це настільки емоційна фотографія, що ми вирішили дати приз саме їй. Були й інші варіанти. Наприклад, особисто мені дуже сподобалась також робота «Ротація» Костянтина Черкая, де зображений боєць на тлі танків — військової реальності — а в нього на плечах сидить кіт.

ФОТО БОРИСА КОРПУСЕНКА

«КОЖНА ВИСТАВКА — ЦЕ БРЕНД І ВИСОКА ЯКІСТЬ»

Лариса КАДОЧНIКОВА, актриса Національного театру імені Лесі Українки:

— Кожна виставка — це бренд і висока якість. Експозиція правдива і чесна. Тут не прикрашають нашу дійсність, а показують те, що відбувається в нашій країні. Часто несподіваний погляд на прості речі. Серія про «Ігри Нескорених» дуже потужна в емоційному плані. Теплі роботи, де зняті дітки й тварини. Це викликає усмішку і дає надію, що мир і спокій повернуться на нашу землю.

Фотороботи всі потужні, і важливо, що ними вже зафіксовані моменти нашого сьогодення. Я кожного разу в захваті, що ви — така серйозна й популярна газета, такі молодці і проводите такі важливі, такі потрібні зараз імпрези. Ви йдете вгору й ведете за собою тисячі читачів. Бажаю, щоб тиражі та армія шанувальників «Дня» зростали! А ще — велика подяка за те, що завдяки таким подіям збираються різні люди, яких приємно побачити, поспілкуватися, а ще приємно почути один одного.

«МЕТРОНОМ НАШОЇ КРАЇНИ»

Олександр ПIРIЄВ, віолончеліст, продюсер музичних програм Українського радіо:

— Мені здається, що «День» був завжди! Бо за останніх два десятиліття газета стала метрономом нашої країни, і за допомогою вашого видання я орієнтуюся в тому, що відбувається в нашій державі й у світі. Ємко, по суті, аргументовано, яскраво, влучно, і це дуже приваблює.

Цей фотовернісаж я назвав би метрономом наяву. Найгучніші кадри, які друкувалися в газеті останніми роками, можна побачити на виставках «Дня». Роботи фантастичні, високопрофесійні і драйвові.

Також важливо, що «День» підтримує цікаві творчі проекти, зокрема, «Три С», бо наша музична культура базується нині на творчості трьох класиків сучасності: Євгена Станковича, Мирослава Скорика і Валентина Сильвестрова. Ви відчуваєте важливе, і ми разом не чекаємо ювілеїв, якихось дат, а фіксуємо миті прекрасного — живу музику і видатних композиторів, із якими нам пощастило жити в один час. Бажаю «Дню» продовжувати бути лідером у ЗМІ.

 

Підготували Марія ПРОКОПЕНКО, Ольга ХАРЧЕНКО, Владислава ШЕВЧЕНКО, Тетяна ПОЛІЩУК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ