Ваші мертві обрали мене.
Джеймс Мейс, американо-український історик, політолог, дослідник голодомору в Україні

«Маршрут у майбутнє!»

«День» з нагоди 5-річчя глянцевого додатка провів безпрецедентний 6-годинний марафон «телеприйняття» на інтернет-каналі UKRLIFE.TV
29 травня, 2017 - 19:25

Цей рік для команди газети «День» сповнений ювілеями проектів, якими рясніє наше «Дерево проектів» — так, нашому глянцю «Маршрут №1» — 5 років, а Літній школі журналістики, набір на яку вже оголошено (детально про умови — у матеріалі «Ваш шанс» на сайті або вип. №88—89 від 26—27 травня), — 15 років. З нагоди цих приємних дат і просто в продовження прекрасної і корисної традиції затишний історичний дворик на Андріївському узвозі четвертий рік поспіль став місцем зустрічі однодумців, друзів і партнерів «Дня». Теплий травневий дощ перед зустріччю вгамував столичний пил, і дихати хотілося на повні груди — аби увібрати в себе вируюче натхнення і свіжі ідеї.

Перед зустріччю «День» мав ще один інтелектуальний марафон. Інтернет-канал UKRLIFE.TV з нагоди ювілею «Маршруту №1» запропонував нам безпрецедентний формат телеприйняття — онлайн-гостини, під час якої самі творці видання спілкувалися з партнерами і героями матеріалів. Скажемо відверто: ми хвилювались, але результатом задоволені. Інтерв’ю в безпрецедентному форматі тривали ні багато ні мало шість годин! І зауважимо: кількість онлайн-глядачів протягом цього часу невпинно зростала.

Глядачі мали можливість дізнатися про ціннісну платформу і особливості «внутрішньої кухні» унікального свого роду глянцю. А також — про таємниці чайних церемоній, модні тенденції, «шосте» почуття смаку, лаштунки будівельного ринку в Україні та безліч іншого. Все це — у розмовах з багаторічними партнерами проекту, у співпраці з якими ми розкрили вже 55 (і знов ці щасливі п’ятірки!) неординарних тем глянцю. «Новий формат спілкування, але незмінне старе правило «Дня» — максимальна увага і повага до читача, партнера, глядача! Вдалося, мені було дуже цікаво!» — так відреагувала на подію-експеримент Лариса Івшина, яка, до слова, розповіла в ефірі про зародження ідеї та філософію видання «змішування середовищ».

ТЕТЯНА ЮРКОВА, ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР ТУРИСТИЧНОЇ КОМПАНІЇ «АКВАВІТА» (НА ФОТО ЛІВОРУЧ), ПІД ЧАС «ТЕЛЕПРИЙНЯТТЯ» РОЗПОВІЛА ВЕДУЧІЙ ЛЮДМИЛІ НЕМИРІ: «КОЛИ МЕНІ ВПЕРШЕ В КІОСКУ ТРАПИЛАСЯ ГАЗЕТА «ДЕНЬ», Я ПОБАЧИЛА, ЩО ВОНА ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД УСІЄЇ ІНШОЇ ПРЕСИ. ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ТИМ ДУХОВНИМ ЗМІСТОМ, ЯКИЙ ДАЄ НАМ МОЖЛИВІСТЬ СКАЗАТИ, ЩО ЦЕ ПАТРІОТИЧНЕ ВИДАННЯ»

Партнери та гості були приємно вражені «телеприйняттям». Один з них, власник будівельної компанії «Контакт Інвест» Євген ЧЕРНЕЦЬКИЙ, зауважив, що такий формат співпраці з інтернет-телебаченням є «маршрутом у майбутнє». Власне, як і інші наші новації в журналі. «Було несподівано, хвилююче, але, по-моєму, все вийшло, — ділиться представник французьких фабрик в Україні Анна СЄВАЛЬНЄВА. — Мені здається, це лише початок. Мабуть, вам варто пробувати далі працювати в такому жанрі — перенести історії, розмови на різні теми «Маршрутів №1» у відео. Це дуже цікаво!».

«Ви робите дуже правильні і потрібні речі, і робите це дуже естетично. Ми завжди були поруч з вами. І наше партнерство дуже органічне», — наголосила прес-секретар Ukrainian Fashion Week Анна МОСТОВА. На ефірі розкривалися і гості, і ведучі. «Маршрут №1» нікого не хвалить просто так, але я зовсім не очікувала, що, спілкуючись із вами, «спіймаю» умамі — це шосте почуття смаку», — поділилася колумніст «Дня» і автор «Маршруту №1» Людмила ЗАСЄДА у розмові з власником гастрокафе «Тарілка» Денисом КОМАРЕНКОМ.

«Вам варто продовжувати такі онлайн-експерименти, навіть можна кілька разів на рік, — поділився своєю думкою з «Днем»  ресторатор Олександр ВАДЗІНСЬКИЙ. — Щоб був більш безпосередній контакт з аудиторією і люди «зблизька» відчували цю красу і якість. Прямі ефіри — досить відповідальні, але ваш підхід теж відповідальний». «Сьогодні я з гордістю можу сказати, що газета «День» і прекрасний додаток «Маршрут №1» витримали випробування часом», — вважають Наталія та Олег СПІЖЕНКИ, власники «Кібер Клініки Спіженка».

МУЗИКОЗНАВЕЦЬ ГАЛИНА БАБІЙ (НА ФОТО ЛІВОРУЧ, ПРАВОРУЧ — ІНШИЙ ГІСТЬ «ДНЯ ВЕСНЯНОГО», СКРИПАЛЬКА БОГДАНА ПІВНЕНКО): «БУЛО Б НАДТО ПРОСТО СКАЗАТИ, ЩО «ДЕНЬ» ПРОВАДИТЬ ПРОСВІТНИЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ. ГАЗЕТА СТВОРЮЄ ОРІЄНТИР...»

Генеральний продюсер і господиня інтернет-каналу UKRLIFE.TV Людмила НЕМИРЯ теж поділилася враженнями з «Днем»: «Якщо чесно, було дуже весело, драйвово і душевно. Виступали люди різних занять, професій, і вони настільки затято і фахово говорили про свої сфери, що кожна розмова — це повноцінне інтерв’ю, і його можна слухати окремо, щоб зрозуміти той чи інший аспект життя. «Маршрут №1» — чудовий продукт у своїй ніші глянцевих журналів, і він нам певною мірою близький, адже ми теж — нішевий канал. Формат «марафону» підійшов якнайкраще, адже він дозволив нон-стоп говорити на різні теми і водночас скласти одну картинку. Хоча мені здається, що «Маршрут №1» можна ще розкривати і розкривати, адже він настільки різноплановий... Співпрацю в такому форматі треба продовжувати обов’язково». Відеозапис програми дивіться на Youtube-каналі UKRLIFE.TV або на сайті «Дня» (матеріал «Телеприйняття — вдалий експеримент»).

Після «інтелектуального інтенсиву» телемарафону було приємно поринути в неформальну атмосферу змістовного спілкування з однодумцями. Звучало багато щирих слів, деякі — розчулювали до сліз. Здається, для всіх такі зустрічі — джерело сили та натхнення.

Враженнями від «Дня весняного» потім «майорів» і Facebook. «Маршрут №1» — це дієвий і напрочуд вдалий інструмент ускладнення нашого спільного етичного і естетичного простору. Особисто я пишаюся тим, що пару років тому мав нагоду долучитися до цього проекту — це був цікавий і корисний досвід. Тому я по-доброму заздрю колегам, які роблять цю важливу роботу і бажаю їм не втрачати наснаги», — відзначив науковець Юрій Костюченко. Для деяких ця зустріч була особисто важливою. Журналістка з Донецька Анна Хріпункова написала: «Щасливий день поруч з чудовими людьми, з якими навіть іноді говорити не треба, бо розумієш на рівні думок. Погляди, рухи, спокій. Один із тих вечорів у самому серці Києва, коли я відчуваю себе остаточно вдома».

«НАШЕ ОСНОВНЕ ПРАВИЛО — ЕТИЧНА БЕЗПЕКА»

«Приємно бачити стільки наших друзів у цьому прекрасному дворику, який уособлює розкіш незруйнованого Києва, що сьогодні дихає неймовірною свіжістю — як і всі наші ідеї, — у вітальному слові на «Дні весняному» зазначила головний редактор газети «День» Лариса ІВШИНА. — Наш журнал «Маршрут №1» — безпосередній привід, щоб зараз ми почували себе особливо урочисто і святково, так оптимістично. На «Дереві проектів газети «День», яка працює вже 20 років, це особливий продукт. Коли ми вже робили газету, два сайти і ще безліч всього, то вирішили, що обов’язково треба зробити комфортний журнал з великою повагою до наших читачів — щоб знайомити людей бізнесу з творчими ідеями, щоб перемішувати середовища. І коли ми створили вже 50 випусків журналу, я відчула, що нам це вдалося. Найперше тому, що раніше глянці робили за калькою, як правило, з Росії. А Росія «передирала» це у Франції. Ми вирішили, стоячи на національному ґрунті, прагнути до «світового неба» ідей без «посередників». Гадаю, це загалом є шляхом для всієї країни, яка повинна вірити у свої сили.

Всі, що працюють з нашою рекламою, знають: наше основне правило — етична безпека. Всі, що працюють з газетою «День», можуть бути впевнені, що жодна гривня не буде потрачена якось інакше, ніж ми домовилися, що всі зобов’язання будуть виконані. Сама собою ця співпраця — вже велика розкіш. Бо у «заболоченому» медійному середовищі треба мати надійні міцні острови, на які можна опертися і потроху відтісняти «Грибовицьке сміттєзвалище» в інформаційному просторі, давати якісну альтернативу. Переконувати, що ми можемо створювати якісне.

СОЦІОЛОГ ЄВГЕН ГОЛОВАХА: «ДЕНЬ» ДАЄ НАДІЮ НА ТЕ, ЩО В УКРАЇНІ МОЖНА СТВОРЮВАТИ НЕ ТІЛЬКИ ПОПУЛІСТСЬКІ І ГРОШОВІ, А Й ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ПРОЕКТИ»

Хочу, щоб у новому «Маршруті» ви подивилися не тільки на наших прекрасних партнерів і гарну рекламу, а й прочитали думки людей про нашу справу та про себе. Ще тут є колекція обкладинок журналу — наші ідеї, фантастично вхоплені і відтворені художницею Анною Гаврилюк. І цим роботам місце не тільки в музеї, а й у кожному українському домі» (до речі, свіжий «Маршрут №1» можна придбати в кіосках преси, замовити в магазині на сайті «Дня» чи за телефоном (044) 303 96 23).

Далі — деякі яскраві враження від однодумців «Дня».

«ВАША ГАЗЕТА ДАЄ НАДІЮ НА ТЕ, ЩО В УКРАЇНІ МОЖНА СТВОРЮВАТИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ПРОЕКТИ»

Євген ГОЛОВАХА, заступник голови Iнституту соціології НАН України:

— Я вважаю, що в Україні більше ніш, ніж тих, хто здатен їх заповнити. Але саме медійну нішу (йдеться і про політику, і про суспільство, і про науку) заповнює газета «День». Я дуже радий, що інтелектуальний сектор щоденного видання з великим впливом на громадську думку займає ваша газета, яка поєднує людей з високим інтелектуальним і політичним розвитком. «День» дає надію на те, що в Україні можна створювати не тільки популістські і грошові, а й інтелектуальні проекти. І дуже добре, що є варіант глянцю «Маршруту №1» як спосіб завоювати додаткового, можливо, навіть більш модернізованого і масовішого читача. 

«ПОВИННА БУТИ ДОПОМОГА І ДЕРЖАВИ, І БІЗНЕСУ, І ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА»

Юрій ЧЕВОРДОВ, радник глави Адміністрації Президента: 

— На тлі інтелектуального мілководдя газета «День» залишається тим глибинним виданням, де ще можна почерпнути смисли. Якщо говорити про побажання, то використаю відомі рядки: «Не стоит прогибаться под изменчивый мир, пусть лучше он прогнется под нас». Бажаю, щоб світ остаточно прогнувся під вас під вашим інтелектуальним натиском. Те, що ви робите, враховуючи всі ваші проекти, це дуже багато значить для інтелектуального потенціалу України. Звичайно, тут повинна бути допомога і держави, і бізнесу, і громадянського суспільства.

«МОЖЕМО ПОКЛАДАТИСЯ ЛИШЕ НА СВІЙ ІНТЕЛЕКТ І СВОЇ СИЛИ»

Сергій БОРЩЕВСЬКИЙ, письменник, перекладач, дипломат, експерт Центру дослідження Росії:

— Газету «День» читаю від часу заснування, але з деякими перервами. З 1994 по 1997 рік я працював на Кубі, потім був у закордонному відрядженні з 2000 по 2005 рік, тому певні прогалини, на жаль, є. Скажімо, на Кубі ми одержували факсом лише «Укрінформ», а живу пресу через океан нам привозили дипкур’єри, але це відбувалося лише раз на два місяці. Пригадую, тривалий час у моєму гардеробі була майка до п’ятиліття газети «День», яке відзначали в Українському домі.

Багато років співпрацюю з виданням як автор. У 1998 році до ювілею Габріеля Гарсіа Маркеса «День» в розділі «Культура» виділив цілу шпальту на оповідання письменника в моєму перекладі, й завдяки цьому читачі газети прочитали його першими в Україні.

Газета «День» надає мені можливість висловлювати свої політичні міркування, зокрема щодо зовнішньої політики України — говорити про кроки, які варто було б зробити, але ніхто не робить.

Переконаний, що сьогодні ми не повинні озиратися на те, що про нас кажуть. Як казав Павло Тичина, «нам своє робить». Ми можемо покладатися лише на свій інтелект і свої сили — війна, яка триває вже понад три роки, це довела. Іноземні партнери вимагають від нас дотримуватися чиїхось прав, часто абсолютно забуваючи, що в нашій країні триває війна. І що це не внутрішньоукраїнська війна, а радше імперіалістична з боку Росії та національно-визвольна для України.

Вважаю, що ЗМІ повинні сьогодні використовувати всі форми, працювати на широку аудиторію — для людей різного віку та різних смаків. Саме тому підтримую нові формати, які залучає «День», зокрема «Маршрут №1». Це важлива ніша, і я б не хотів, щоб тут, в Україні, її займав хтось чужий. Мені цей проект здається дуже цікавим і перспективним. «День» — своя газета, й вона має розширюватися.

«СТИЛЬ І ВМІННЯ ПИСАТИ ПРО МАЙБУТНЄ»

Анна ХРIПУНКОВА, журналіст, автор «Дня»:

— Я знайома з газетою «День» із 90-х. З 1999-го, здається, як я почала вчитися, так і почала писати. Я писала дисертацію спочатку за «Днем», а потім іще додалися ЗМІ з Донеччини, і я ніколи його не розцінювала як газету про минуле. А завжди, навіть якщо це була стаття про історію, причому давню, я розцінювала це навіть не як про сучасне, а про майбутнє. Здається, газети повинні писати про те, що відбулося вчора чи колись. І от ти читаєш у «Дні», що воно відбулося, але ти не бачиш цього минулого, якоїсь недоречної ностальгії. Це завжди щось про майбутнє. Ще «День» уміє писати так, що ти читаєш, наприклад, улітку номер за Новий рік і відчуваєш Новий рік. Ти просто не можеш відволіктися від цього. «Маршрут №1», до речі, так само: якщо ти щось читаєш, ти там — у цьому місці, у цій погоді, у цьому часі. І мені це завжди дуже подобалося, це затягувало. Потім, коли була нагода працювати, то я, звичайно, працювала. Мені здається, що я не дуже вписувалася, бо я писала про те, що є, а не про те, що буде, я не вміла так спрогнозувати. І можливо, тому ми й розійшлися. Але зараз я вже відчуваю в собі сили щось таке робити. Що мені подобається і в газеті, і в «Маршруті №1», — стиль. Я не маю на увазі оформлення, кольори чи ще щось. Це стиль, як у людини, котра має харизму, і хоч якою вона була б, хоч як би вона одягалася, ти просто за нею ідеш і з відкритим ротом її слухаєш. Так само зі мною розмовляє «Маршрут №1» і газета. Це відчувається в кожному рядку. Це стиль і вміння писати про майбутнє. Що б автори не написали, воно або здійснюється, або потім, десь через 5 років, думаєш: а я ж про це у «Дні» вже читала, так воно і повинно було бути.

«ВИ ДАЄТЕ ЧИТАЧАМ ТОЧНІ ОРІЄНТИРИ»

Микола КНЯЖИЦЬКИЙ, народний депутат України:

— Переконаний, що формат інтелектуального глянцю, який представляє «Маршрут №1», сьогодні дуже актуальний. Зараз так багато інформації, вражень в інтернеті, на телебаченні, в пресі, що в них дуже легко загубитися. Газета «День» та «Маршрут №1» допомагають не допустити цього, дають читачам точні орієнтири. Адже інколи читач потребує конкретних вказівок — на що звернути увагу, куди поїхати тощо. Почути таку пораду від того, кому довіряєш, дуже важливо. Саме тому те, що робить «День», дуже важливо. На жаль, преса в Україні здебільшого залишається збитковою, а більшість — дотується «з-за порєбріка», з Росії. Очевидно, що їхні реакції не є адекватними й вигідні тому, хто «замовляє музику». Адекватної ж реакції дуже бракує, саме тому проекти і газети «День», і вашого видавництва — дуже важливі.

«День» — НАЙБІЛЬШ ПОСЛІДОВНЕ ВИДАННЯ В УКРАЇНІ»

Антон ГЕРАЩЕНКО, народний депутат, радник міністра внутрішніх справ України:

— Газета «День» зробила дуже великий внесок у розбудову української держави. Це та газета, яка відверто пише і писала про недоліки, що має наша держава. І не просто критикує, а й має пропозиції щодо їх вирішення. А щодо внеску газети «День» у розбудову держави можу сказати, що це найбільш послідовне видання в Україні. Іноді, коли читаю матеріали газети «День» про наслідки розслідування справи Гонгадзе, мені здається, що він працював саме у газеті «День». Тому що вона послідовно намагається наголосити на необхідності відповідальності тих людей, хто організував вбивство Гонгадзе, більше, ніж те видання, в якому він працював. Я дуже дякую колективу газети «День» за ваш визначний внесок у розбудову демократії і незалежності держави Україна. Вітаю усіх присутніх, що у нас є такі видання, які незалежно, об’єктивно висвітлюють українську реальність, незважаючи на те, що в наших умовах це дуже непросто. Вітаю газету з плідною працею.

«ВИ ПРОКЛАДАЄТЕ ПЛАНОМІРНИЙ МАРШРУТ ДО КРАЩОГО»

Галина БАБIЙ, музикознавець, радіо- і телеведуча:

— Я давно віддаю перевагу цьому виданню. Місце газети «День» — месійне, це місце явища, яке веде, дає світло. Було б надто просто сказати, що вона провадить просвітницьку діяльність. Газета «День» створює орієнтир, виводить з цього мороку, інформаційного мотлоху на щось ціннісне і вартісне. Найбільше ціную, що вона не женеться за дешевими, жовтими публікаціями, а орієнтується на тривалий вплив на суспільство, стратегічно розрахований на багато років, планомірний маршрут до кращого. Я обожнюю Ларису Івшину, яка «тягне», яка сама задає тон і орієнтир у цьому, і весь колектив навчає, веде за собою. Вона молодець, і молодці ті, котрі це розуміють і об’єднуються навколо неї. Мій улюблений проект — Літня школа журналістики. Тому що це передача естафети, думка про завтрашній день української журналістики, прищеплення молоді краси, смаку і професіоналізму водночас.

***

Кожна така зустріч є дієвим кроком до «змішування середовищ» і творення одного — розумного, і ми всі — дотичні до цього процесу. Продовжуємо прокладати інтелектуальний «Маршрут №1»!

Анастасія РУДЕНКО, фото Руслана КАНЮКИ, Миколи ТИМЧЕНКА, Артема СЛІПАЧУКА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments