Найрідкісніша мужність - це мужність думки
Анатоль Франс - французький прозаїк, літературний критик

Більше ліків – менше витрат

Як робота з міжнародними організаціями змінила систему медичних закупівель
16 січня, 2019 - 18:50
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Україна довірила закупівлі ліків міжнародним організаціям у 2015 році. Їх здійснювали Програма розвитку ООН (UNDP), UNIСEF та Crown Agents (Великобританія). Центр протидії корупції за підтримки міжнародного фонду «Відродження» протягом кількох років аналізує закупівлі препаратів для лікування онкохворих. Нещодавно організація презентувала звіт «Чотири роки здорових закупівель» із порівнянням показників 2015—2017 років і 2014 року, коли цим питанням опікувалося Міністерство охорони здоров’я України. Чи справді «хлібна нива» для розкрадачів державних коштів одужала від корупції?

ОПТИМІЗАЦІЯ

За словами Олени ЩЕРБАН, заступниці виконавчого директора Центру протидії корупції, міжнародним організаціям вдалося знизити закупівельні ціни на онкологічні препарати приблизно на 40%. Порівняно з цінами 2014 року, у 2017-му 84% препаратів з програми дитячої онкології було куплено дешевше, а з програми дорослої онкології — 90%.

Набагато більше контрактів укладається напряму з виробниками. Якщо у 2014 році виробники вигравали тендери вартістю не більше ніж 3% бюджету на закупівлю, то у 2017 році цей показник — на рівні 70%. У три-чотири рази збільшилася кількість переможців тендерів, що теж впливає на вартість ліків. Суми рахунків зменшилися також завдяки вибору генеричних препаратів і підписанню довгострокових контрактів з окремих позицій із монополістами на ринку.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Окрім економії коштів, міжнародні закупівлі мають ще один ефект — розширення асортименту закуповуваних препаратів. Цьому допомогла оптимізація номенклатур. Акцент зробили на препаратах для хіміотерапії першої та другої лінії лікування, додано немало нових протипухлинних препаратів. При цьому з переліків для закупівель виключили дороговартісну супровідну терапію та препарати, що обмежені в застосуванні чи не мають аналогів. Натомість будуть організовані централізовані закупівлі радіофармацевтичних препаратів 99mTc, 153Sm, Na-131I. Вони не виробляються в Україні, тож замовляються гуртом за кордоном і мають складну логістику. Організовані державою закупівлі мають спростити отримання цих ліків пацієнтами.

Заступниця міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції Ольга СТЕФАНИШИНА зазначає, що більшість переможців тендерів є європейськими виробниками. Це означає, що виготовлені ними ліки при сертифікації перевіряються за жорсткими стандартами тамтешніх регуляторних агенцій. У міжнародних організацій, які взяли на себе закупівлі, теж є власні стандарти перевірки препаратів. Стефанишина акцентує, що за час реалізації реформи закупівель ліки стали перевіряти ретельніше і при сертифікації в Україні.

МІШЕНЬ КОРУПЦІЇ — РЕГІОНИ

Міжнародні організації працюють в Україні лише на національному рівні. Регіональні закупівлі онкопрепаратів досі здійснюються через систему ProZorro. За даними презентованого звіту, на один такий лот — в середньому менше двох пропозицій, тоді як у тендерах міжнародних організацій може брати участь не один десяток виробників і дистриб’юторів.

Дія закону, що регулює здійснювані міжнародними організаціями закупівлі, мала закінчитися у березні 2019 року, утім, Верховна Рада подовжила її ще на рік. Міжнародним організаціям легше працювати на світовому ринку та вести переговори з великими виробниками, тоді як ProZorro таких маневрів не дозволяє. До того ж іноземних виробників стримують від виходу на українські тендери бюрократія та корупційні ризики.

Аналізуючи найбільших регіональних закупівельників у сфері онкології, Центр протидії корупції дійшов висновку, що левова частка переможців тендерів — це дистриб’ютори мереж аптек і ФОПи. Така ситуація дуже нагадує закупівлі МОЗ зразка 2014 року, гравці ринку теж не змінилися. Тож є ризик, що корупція, монополія дистриб’юторів і завищені ціни повернуться у закупівлі ліків, якщо відмовитися від послуг міжнародних структур та організувати закупівлі на національному рівні через ProZorro.

Щоб уникнути такого сценарію, у МОЗ планують створити вітчизняну спеціалізовану агенцію — державне підприємство «Медичні закупівлі України». Вона прийме естафету в міжнародних організацій після завершення дії закону, але зможе грати за встановленими ним правилами на світовому ринку. До того ж агенція об’єднає регіональні закупівлі та зможе користуватися цінами міжнародних організацій. У міністерстві обіцяють запустити пілотні програми нового підприємства вже цього року.

Дар’я ТРАПЕЗНІКОВА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments