Було непросто — стало неможливо

Десятки військових, які брали участь в антитерористичній операції на Донбасі, цього тижня протестували під стінами Кабінету міністрів. Як писали бійці у коментарях до анонсу акції у «Фейсбуці», розв’язати проблему мирно не виходить, тож рушають з усіх регіонів до Києва, щоб відстояти гарантоване державою право на отримання земельної ділянки у своєму регіоні. Це обіцяє учасникам АТО закон «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також відповідні норми Конституції України та Земельного кодексу.

Влітку минулого року уряд ухвалив постанову №413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними». Документ нівелює гарантоване іншими законодавчими актами першочергове право бійців на землю, зокрема виділення земель сільськогосподарського призначення площею до двох гектарів. Постанова прописує новий порядок отримання земельних ділянок для усіх громадян. Так, кожна область може передати у приватну власність 25% земель від того, що було передано в оренду в попередньому кварталі. Приміром, якщо у третьому кварталі певна область роздала, умовно, 400 гектарів, то тільки 95—96 гектарів землі передадуть у власність наступного кварталу. Але після запровадження постанови №413 у більшості областей процес виділення земель зупинився взагалі. Тому учасники АТО просили скасувати цю постанову або змінити її так, щоб вона принаймні не зачіпала їх інтереси.

«ПРОТЕСТ ПРОЙШОВ НЕПОМІЧЕНИМ»

У вересні минулого року учасники АТО вже збиралися з цього приводу на спеціальній прес-конференції у Києві. За її підсумками бійці прийняли колективне звернення до Кабінету міністрів з вимогою удосконалити постанову №413. У зверненні юристи громадських організацій, які захищають інтереси військових, пропонували зберегти для учасників бойових дій на Донбасі преференцію на отримання землі. Ця пропозиція увійшла до проекту нормативно-правового акту, котрий погодили в Держгеокадастрі та Міністерстві соціальної політики. Далі Міністерство аграрної політики та продовольства мало подати його на затвердження уряду. Оскільки цього досі не сталося, атовці зібралися на чергову попереджувальну акцію, котра теж не дала очікуваних результатів.

«Ще 27 грудня в уряді мали розглядати зміни до постанови з пропозиціями наших юристів, бо вони вже пройшли опрацювання усіма необхідними інстанціями, але нічого не відбулося, — розповів журналістам після акції Руслан Руденко, голова правління громадської організації «Українці разом». — Ми звернулися до Кабміну, щоб це питання винесли на його найближче засідання. Однак жодне прохання не виконано. Крім співробітника секретаріату Кабміну, під час акції до нас ніхто не вийшов, хоча про неї знали ще з 25 грудня, це повне ігнорування наших вимог. А їх підтримують 86 громадських організацій учасників АТО з різних регіонів».

Учасник АТО Максим із Білої Церкви Київської області доповнює слова Руслана Руденка. Каже, що в його місті отримати земельну ділянку не можуть навіть матері та дружини загиблих воїнів. На Харківщині із 13 тисяч бійців, котрі подали документи на отримання землі, власниками земельних ділянок змогли стати лише сім тисяч.

«Ми ще з літа намагаємося змінити це законними методами, та нічого не виходить, — підтримує побратимів учасник АТО із Житомирщини Сергій Артеменко. — Чиновники навіть не реагують на акції, коли перекриваємо дороги. Непоміченим пройшов наш протест під Кабміном. Є інформація, що після цієї постанови усі області отримали негласне розпорядження не видавати землі».

«РЕЄСТРІВ ВІЛЬНОЇ ЗЕМЛІ ВЗАГАЛІ НЕМАЄ»

Ветерани АТО наголошують, що призупинення видачі земельних ділянок стосується практично усіх громадян. За Конституцією кожен з нас може вимагати від держави виділення земельної ділянки. Інша справа, що не всім вдається це право відстояти або доводиться докладати для цього неймовірних зусиль.

«Ця постанова фактично заморожує видачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, — пояснює Леся Василенко, голова правління громадської організації «Юридична сотня». — За законом учасники бойових дій мають право на безоплатне та першочергове виділення трьох видів земельних ділянок, у тому числі і сільськогосподарського призначення. Відповідно, заборона викликала певний бунт, бо ці землі можна обробляти самостійно, здавати в оренду міжнародним компаніям і мати від цього зиск. Тому відмовлятися від цього права ніхто не хоче. Наскільки реально відновити це право сьогодні, прогнозувати важко. Адже постанова з’явилася під тим приводом, що нині здійснюються обліки і створюються реєстри вільних земель. Очевидно, уряд стоятиме на своєму, на позиції, що перш ніж щось виділяти, треба мати повну картину, що можна видавати».

З одного боку, це видається логічним рішенням, а з іншого, за словами юристки, земельне питання для учасників АТО перейшло з юридичної площини у політичну. «До появи постанови все залежало від того, де саме знаходиться ця земля, — продовжує Леся Василенко. — Якщо йдеться про землі сільськогосподарського призначення, то багато залежало від позиції сільських рад, від персоналії сільського голови, бо рішення про виділення землі приймали саме вони. По-друге, все залежало від того, чи є вільні землі в даному селі. І третій аспект — чи має дана адміністративна одиниця план земельних ділянок, тому що у значної кількості адмінодиниць немає земельного планування та коштів для його проведення. Одна з умов постанови така, що адміністративна одиниця повинна мати перелік ділянок сільськогосподарського призначення, які готові до видачі пільговим категоріям, але цих реєстрів ще взагалі ніде немає. Якщо раніше учасникам АТО було непросто отримати землю, то зараз стало неможливо».