Нехай думки, укладені в книгах, будуть твоїм основним капіталом, а думки, які виникнуть у тебе самого – відсотками з нього.
Тома Аквінський, теолог, святий католицької церкви

Чому виправдовується археолог?

Розкопки, які розпочали у селі Ратнів на Волині, вже назвали «скандальними». Що насправді стоїть за цим звинуваченням?
3 червня, 2021 - 19:07

Останнім часом про розкопки у селі Ратнів під Луцьком, які велися на місці старої церкви, спаленої під час Другої світової війни, на Волині писало багато видань. Більше того, чи не вперше в історії на місце розкопок виїжджав голова Волинської обласної ради Григорій Недопад, аби на власні очі побачити, що там коїться. Ніколи раніше звичайні, як кажуть, розкопки не викликали такої уваги. У самому Луцьку краєзнавці роками ведуть боротьбу за збереження історичних пам’яток у Старому місті, але реакції влади фактично нуль. А тут — така увага... Але це позитивний факт такої реакції влади, і є надія, що вона не буде вибірковою.

Але що ж робилося у Ратневі? Дискусійні нині розкопки розпочав настоятель місцевої парафії Української православної церкви отець Онуфрій (Куц), і одними з тих, котрі були обурені його діями, виявилися представники Волинської єпархії Православної церкви України. Які й заявили, куди треба. Так міжконфесійне протистояння, як бачимо, перейшло на Волині в нову для Церкви площину... Але отець Онуфрій, як би до цього не ставитися, шанована людина у Ратневі. «Отець Онуфрій у нас дуже розумний, хороший батюшка, просто так рити не почне. Ми з ним спілкуємося і все добре знаємо, то я все це знала, звичайно», — так Галина Яковець, староста села Ратнів, прокоментувала ситуацію з розкопками для одного з волинських телеканалів. Повідомила, що на місці розкопок мали намір поставити капличку, а історію самого храму описати у книзі.

Поліцію на місце розкопок викликали так звані місцеві активісти. У відповідь поліцію  викликав тоді і священник... Наразі у розкопках зроблено перерву, археологи пішли з Ратнева. Відомо, що територія старої церкви раніше приваблювала «чорних археологів». Але їхні дії, треба розуміти, не викликали такого обурення, як робота офіційних археологів, які у минулі роки вже досліджували землю в ратнівських околицях. Ходять чутки, що саме неофіційні копачі і розіслали сигнали про розкопки отця Онуфрія, аби не був їм конкурентом...

Проте, дійсно, всі розкопки повинні проводитися з дотриманням законодавства. Хто проти? Ситуацію з ратнівським епізодом пояснив відомий фахівець, археолог, завідувач відділу історії Державного історико-культурного заповідника у місті Дубно на Рівненщині, кандидат історичних наук Юрій ПШЕНИЧНИЙ, який і займався розкопками у волинському селі.

«Для того, щоб проводити археологічні розкопки, спочатку потрібно переконатися у їхній доцільності, — каже Пшеничний у коментарі для видання «Район. Історія». — Роботи проводилися у рамках офіційної угоди про співпрацю між Державним історико-культурним заповідником міста Дубно та Свято-Параскевською громадою села Ратнів. Для проведення цих робіт в Інституті Археології НАН України було отримано Кваліфікаційний документ від 6 травня 2021 року... Попередній характер робіт обрали також і у зв’язку з очікуванням на дозвільний документ від Міністерства культури України: відповідну заявку на отримання дозволу зробили, і дозвіл днями має бути у нас. Їхня видача інколи затягується до декількох місяців. При цьому археолог має календарний план робіт, який подається разом із заявою як на одержання документа від Інституту археології, так і від Міністерства культури. Тож, щоб не зривати план робіт, було вирішено здійснити попередню розчистку території». Тому було знято лише верхній шар землі.

Власне, дослідник є офіційною особою, уже понад 10 років отримує кваліфікаційні документи і Дозволи на проведення археологічних досліджень, готує наукові звіти, пише статті і публікації, з якими може ознайомитися будь-хто із охочих. Співпраця громади села Ратнів з науковцями-археологами триває з 2014 року, коли у північно-східній частині села розпочалися дослідження багатошарового поселення Ратнів-ІІ. Розкопки були продовжені і у 2015 році. За результатами вийшло більше 10 наукових публікацій, у тому числі й за кордоном (Польща та Литва), діяльність експедиції висвітлено у численних публікаціях та телерепортажах, у роботі експедиції брали участь студенти історичного факультету Східноукраїнського національного університету ім. Лесі Українки та університету Вільнюса. Загальна кількість артефактів, переданих на зберігання до фондів Волинського обласного краєзнавчого музею, становить 4146 одиниць. Впевнені, що у результаті цьогорічних досліджень кількість артефактів буде також значною. Всі знахідки, після наукової камеральної обробки, будуть передані на зберігання до музейного фонду України».

Але поки роботи, звісно, припинені, і хтозна, чи не вийдуть на це місце «чорні археологи». Може, так і було й задумано з протестами та викриттями?.. Бо отримати в Україні офіційний дозвіл фаховому археологу — дуже непросто через протистояння певних чиновницьких структур. На Волині був випадок, коли археологи отримали дозвіл на розкопки вже 31 грудня, а дійсний такий дозвіл — до кінця поточного року, тобто до того самого 31 грудня. Тому не дивно, що вже не раз бачили «чорних археологів» на валах замку Радзивіллів у містечку Олика — після того, як звідти виселили психлікарню. Нагнали, а толку, приїдуть ще не раз. Так само можна чекати і в Ратневі...

Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
Газета: 
Рубрика: