Екстрено – захист!

Начитавшись новин про зафіксовані в країні випадки дифтерії, записалась на прийом до сімейного лікаря. Здивувавшись свідомій пацієнтці, відправив на додаткові аналізи, щоб не нашкодити організму. Також запевнив, що вакцини в амбулаторії є в достатній кількості.

За даними МОЗ, вакцин справді поки не бракує. В наявності два мільйони доз для дітей та п’ять мільйонів для дорослого населення. Ситуація поки не надзвичайна, втім, хвилюватися є через що як державі, так і кожному з нас. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ, станом на 1 листопада зафіксовано 31 випадок підозри на дифтерію в Луганській, Хмельницькій, Закарпатській, Тернопільській та Київській областях.

У 21 випадку діагноз дифтерії підтверджено лабораторно. Як зазначає директор Центру громадського здоров’я Володимир КУРПІТА, в 16 із 21 випадків виявлено збудник інфекції. І в одному випадку знайдено збудник, що виділяє токсини. Саме це і небезпечно для оточення. Адже джерелом інфекції може бути дифтерійна паличка, яка виділяє токсигенні штами збудника. Також підхопити небезпечну недугу можна від хворої людини, що є носієм інфекції, сама про те не знаючи. Передається дифтерія повітряно-крапельним шляхом. Востаннє спалах дифтерії в Україні був на початку 1990-х років. Тоді захворіло 20 тисяч людей і 700 осіб померло.

«Статистичні дані про зафіксовані випадки дифтерії — це прогностична інформація щодо несприятливої ситуації в країні, — пояснює Володимир Курпіта. — Для порівняння: з 2010 по 2018 рік було зареєстровано 56 випадків дифтерії. На щастя, летальних випадків не було. Головна проблема збільшення випадків пов’язана з недостатнім охопленням населення вакцинацією. Оскільки ревакцинація дорослого населення розпочалася лише 2017 року, поширення дифтерії можливе».

ФОТО REUTERS

Зважаючи на тривожну тенденцію, керманичі держави мали б звернутися до населення з роз’ясненнями, а також скоординувати роботу відповідальних органів. Адже кожного разу питання вакцинації обростає скандалами та суперечками, варто робити щеплення чи ні. Тому було б легше пояснити все зараз, ніж гасити рівень суспільного обурення потім.

Натомість у МОЗ відбулися звичайним брифінгом для преси, під час якого міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька зауважила, що регіони отримали завдання оптимізувати роботу для максимального охоплення громадян щепленнями. Раніше вона коментувала, що завдання уряду — забезпечити рівень охоплення вакцинацією не нижче ніж 95%. Наразі в Україні щеплено від дифтерії 59,5% дітей віком до одного року та 52,3% дорослих від кількості, що передбачена плановою вакцинацією.

Натомість парламентський комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування відмовився провести спеціальне засідання Ради національної оборони та безпеки. Про це просила колишня заступниця міністра охорони здоров’я Ольга Стефанишина, а нині член згаданого комітету. В історії зі спалахом кору МОЗ так само звертався до президента та РНБО для проведення екстреного засідання. Однак що три роки тому, що під час останнього звернення Мінздоров’я ще за команди Уляни Супрун у серпні цього року, звернення були проігноровані. Історія повторюється.

«Комітет провалив мою пропозицію звернутися до Володимира Зеленського щодо невідкладного скликання Ради національної безпеки та оборони через ситуацію з дифтерією, — коментувала в «Фейсбуці» Ольга Стефанишина. — У результаті комітет проголосував більшістю за те, щоб «рекомендувати МОЗ і МОН проводити просвітницьку роботу та... інформувати комітет про статистику і випадки захворюваності». Це безперечно важливо, це вже і так робиться, але це дуже мало! Бо кожен випадок дифтерії — це дуже серйозно. Оскільки в Україні зареєстровано за останній час удвічі більше випадків дифтерії, ніж за весь 2018 рік, всі державні органи та інституції мають включитися і розробити план дій, щоб не допустити епідемії. Координувати цю співпрацю може РНБО. Обґрунтованість моєї пропозиції показують і дослідження: 93% негативних повідомлень про щеплення в Twitter — це повідомлення російських ботів».

Навіть онлайн-трансляція брифінгу МОЗ щодо дифтерії супроводжувалася дописами на кшталт: а доведіть спочатку якість вакцин. Це лише додає вогню в суспільну дискусію про необхідність вакцинації. Звісно, це справа кожного. Але за даними Центру громадського здоров’я в Києві підтверджено випадок дифтерії в 9-річного хлопчика. Він не був щеплений через відмову батьків. Оскільки хворий мав контакт із 45 людьми, з них 36 дітей, медики оглядають їх усіх. За місцем проживання та навчання організовується дезінфекція. Тож клопоту не оберешся в будь-якому разі.

«Дифтерія — складна та тяжка інфекція, яка забирає життя, я пам’ятаю такі випадки в 1990-ті роки. Дифтерія небезпечна тим, що є носій збудника, люди користуються громадським транспортом, перебувають із вами, а симптомів нема. Єдине, що може попередити випадки дифтерії, це вакцинація. Це захищеність від тяжкого перебігу дифтерії, від чого, власне, люди, помирають. Але на відміну від вакцини від кору, вакцина від дифтерії не впливає на колективний імунітет, це більше ваш індивідуальний захист», — додає імунолог Федір ЛАПІЙ.

У разі захворювання хворому вводять антидифтерійну сироватку. В інформаційному просторі ширилися чутки, що сироваток від дифтерії в Україні немає. У МОЗ пояснили, що наразі наявні 189 флаконів сироваток. Щоправда, їх отримали в серпні цього року від Всесвітньої організації охорони здоров’я як гуманітарну допомогу. За місяць Україна отримає ще 250 флаконів сироватки теж від ВООЗ.

«Закупівля вакцин та сироваток передбачена державними програмами. Даний запас вакцин забезпечить потребу до червня 2020 року, а далі якраз буда нова поставка. Крім цього, буде затверджений новий протокол лікування дифтерії, а також будуть затверджені рекомендації для лікарів, як діяти в разі виявлення дифтерії, — додав Володимир Курпіта. — Проблема не в сироватках, їх можна забезпечити. Варто перестати лікувати опіки, замість того, щоб хапатися за гарячий чай. Якщо робити вакцинацію, тоді потреба в сироватках зникне».

За останні роки Україна ще ні разу не вирішувала питання вакцинації без скандалів. То бракувало препаратів для щеплень, то ширилися дані про закуплені неякісні вакцини. В медичній спільноті теж не було одностайної позиції, лише лунали звинувачення, хто винен. Час знаходити компроміси.