Як крапля довбе камінь не дворазовим, а багаторазовим падінням, так і людина стає мудрою не від дворазового, а від багаторазового читання.
Джордано Бруно, італійський філософ епохи Відродження, поет, представник пантеїзму

«Глобальні віруси» – під дверима

Експерти вимагають вдосконалити законодавство України щодо епідеміологічного нагляду
27 січня, 2020 - 19:01
ФОТО REUTERS

Як уже повідомляв «День», в Україні при Міністерстві охорони здоров’я створили координаційний штаб, який повинен працювати над попередженням потрапляння і поширення коронавірусу (2019-nCo V). До штабу увійшли представники Державної прикордонної служби, Держпродспоживслужби, Державної міграційної служби, Міністерства внутрішніх справ, а також фахівці-епідеміологи, інфекціоністи. Починаючи з 26 січня в аеропорту «Бориспіль» запроваджено температурний скринінг для осіб, які прибули із Китаю. Два випадки з підозрою на коронавірус в Україні не підтвердилися, третій — розслідується.

Чи досить цього для безпеки в країні? Фахівці-епідеміологи звернулися до Президента України з вимогою негайно ухвалити новий, удосконалений, закон про санітарно-епідеміологічний добробут з розробленою сучасною системою епіднагляду. У ньому, зокрема, йдеться про те, що слід зупинити децентралізацію епідслужби України, оскільки таким чином втрачається якість роботи.

«Сьогодні в Україні система епіднагляду практично знищена, ми маємо негайно ухвалити колективно розроблений фахівцями закон, який дасть можливість сформувати в державі сучасну систему епіднагляду. Закон структурований, має наукове підґрунтя, економічно обґрунтований і перебуває в Офісі Президента», — говорить представник Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського, доктор медичних наук Віктор МАРІЄВСЬКИЙ.

Також експерти зауважують, що сьогодні в Україні немає необхідних коштів для забезпечення біологічної безпеки.

«Сьогодні в державі досі немає епідемічного фонду, тому що в бюджеті на 2020 рік на ці потреби закладено 160 тисяч гривень на рік, а необхідно — щонайменше 100 мільйонів. Це дасть змогу нам оперативно реагувати на ті виклики, які ми сьогодні маємо, зокрема, оперативно закуповувати сироватки та вакцини і найголовніше — діагностику, — наголосив науковий співробітник Інституту громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва Святослав ПРОТАС. — Тому що на сьогодні Україна не може діагностувати той же коронавірус. Також, на жаль, МОЗ з огляду на зазначені ризики публікує проєкт рішення про децентралізацію функцій епідеміологічного нагляду. Фактично, це є дезінтеграція цих функцій. Оскільки внаслідок такого рішення кількість працівників, лікарів-профілактиків, лікарів-епідеміологів, гігієністів, лаборантів планується скоротити з 15 тисяч до півтори тисячі. США, мобілізуючи свої сили в боротьбі з коронавірусом, тільки в три аеропорти направили 100 працівників. МОЗ же пропонує передати питання епіднагляду та епідрозслідування на відкуп сімейної медицини.

Фахівці акцентують на тому, що сімейні лікарі не мають можливостей та підготовки, щоб розслідувати випадки інфекційних захворювань. І в державі має бути політична воля взяти епідситуацію під контроль, аби на нас не чекали «сумні часи».

«Інфекційні захворювання є бичем слабких країн, і це — про нас. На жаль, торік ООН внесла Україну в список країн, які голодують (ішлося радше про східний регіон, але внесли всю країну). За індексом здоров’я населення — ми теж серед слабких країн. Найстрашніше — це повне руйнування системи інфекційного захисту населення, яка призвела до того, що Україна опинилася у трійці країн — після Мадагаскару та Філіппін — за рівнем поширення кору у світі. А причина — відсутність необхідної роботи епідеміологів у регіонах. З наявною у нас системою епідеміологічного нагляду ми цілком безпорадні перед небезпечними вірусами. І якщо в країні в цій ситуації щось робитиметься підкилимно, то у мене складеться враження, що це — цілеспрямована атака на руйнування інфекційного захисту в Україні», — вважає доктор медичних наук, завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного університету ім. О.О. Богомольця Ольга ГОЛУБОВСЬКА.

Одним із необхідних завдань, кажуть експерти, має бути запровадження в МОЗ посади відповідального за епідемічну ситуацію в Україні та підготовка фахівців-епідеміологів. Також експерти кажуть, що Україна має належний досвід роботи із запобігання потраплянню небезпечних вірусів.

«Україна має колосальний досвід — після епідемії дифтерії на початку 2000-х років — роботи з таким викликами. США уже готові відповідати на цю ситуацію з коронавірусом — від Трампа ми почули про план. Гадаю, й інші країни мають план... Взагалі це мають бути постійні плани, бо під кожну небезпеку готувати немає сенсу. Так, коли була небезпека потрапляння вірусу Ебола — план у нас був. Але я не знаю, чи знають про нього сьогодні в МОЗ. У цьому плані все є — його просто слід розгорнути і подивитися, чи готові ми відслідковувати ситуацію в аеропортах, чи готові лікарні й лабораторії, чи є можливості діагностики, чи є запаси ліків, захисні системи, дезінфектанти тощо. Про це все нам мають розповісти в МОЗ. Ми проходили таку ситуацію багато разів, бо ситуації з небезпекою поширення певного вірусу були, є і будуть», — підсумувала голова правління Української санітарно-епідеміологічної спілки Людмила МУХАРСЬКА.

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Газета: 
Рубрика: