З історії маємо немало прикладів, коли фізично сильніший народ підбивав собі народ із більшою духовою культурою, але довго володіти ним не міг, і духова культура завжди перемагає.
Іван Огієнко, український вчений, митрополит (від 1944), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець

Готовність номер…

У МОЗ фіксують незначне зростання нових хворих на ковід та чекають на «кисневі» кошти
21 липня, 2021 - 12:17

Буде чи ні нова хвиля коронавірусу в Україні, наскільки потужна і коли саме – це як гадання на кавовій гущі. І замість того, щоб вивчати візерунки на дні горнятка, краще готуватися до чергового вірусного поєдинку. Перший варіант, доступний для більшості, це вакцинація. Утім, як свідчать дані МОЗ, близько 30% українців не підтримують заклику щеплюватися від ковіду. Другий варіант – державна готовність до чергового спалаху.

І певні активності у цьому напрямі таки почалися. Наскільки вчасно і чи можна було все це почати раніше, як тільки весняна хвиля пішла на спад, залишимо питання за дужками. Отже, Верховна Рада минулого тижня підтримала законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», за яким будуть збільшені видатки на закупівлі, проєктування та встановлення кисневих станцій. Зокрема, йдеться про виділення 650 мільйонів гривень на централізовані закупівлі кисневих станцій для опорних ковідних лікарень, ще 150 мільйонів гривень на кисневі станції передбачено із субвенції із держбюджету.

У Національній службі здоров’я України зазначили, що із 257 лікарень, котрі визначені для госпіталізації ковідних пацієнтів, вимогам НСЗУ відповідає 190 закладів. Для інших лікарень пропишуть окремі вимоги, які дозволять швидше укласти контракти.

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко на селекторній нараді в Офісі Президента із представниками регіонів повідомив, що досі актуальними лишаються питання щодо «заповнюваності ліжок (а також можливості введення нових за необхідністю) із забезпечення їх киснем у закладах охорони здоров’я «першої хвилі»; забезпечення централізованою подачею кисню лікарень, що надають допомогу хворим на COVID-19; придбання медичного обладнання для потреб закладів охорони здоров’я, що надають допомогу хворим на COVID-19». Важливими залишаються питання фінансового забезпечення медичного персоналу, це й контракти із НСЗУ, і зарплати та додаткові виплати медикам у розмірі 300%, і страхові виплати медпрацівникам.

Як бачимо, додаткове фінансування передбачено лише для кисневих потреб лікарень. Про кошти на зарплати лікарям не йдеться. А деякі заклади заявляють, що отримують кошти за лікування ковідних хворих від Нацслужби здоров’я із запізненням.

«Станом на 20 липня нам не дійшли кошти за червень за договором по ковіду, - розповідає директорка КНП «Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб» Миколаївської обласної ради Світлана ФЕДОРОВА. – А хворі ж лікуються, кожного дня поступають нові пацієнти, а сьогодні нема ні договору, ні його нових умов, бо зараз змінюються умови догорів інколи по кілька разів на тиждень. Це не нормальна ситуація, тому кошти не встигають ходити за пацієнтами, як це зараз передбачається».

Медики радять змінити фінансовий підхід НСЗУ до інфекційних стаціонарів, коли не гроші ходять за пацієнтом, а в лікарні просто є кошти на надання необхідних послуг. «Навіть за ковідним пацієнтом гроші не встигають, і навіть тоді, коли НСЗУ вчасно оплачувала договори, - додає Світлана Федорова. За її словами, без підтримки меценатів лікарня б не впоралася із пандемією. – За минулий рік, рік епідемії, ми вимушені були у складних умовах швидко реагувати на виклики сьогодення, пов’язані з коронавірусною хворобою. Лише за рік епідемії нам вдалося залучити 67 мільйонів гривень небюджетних коштів, завдяки чому ми оновили матеріально-технічну базу, створили реанімаційний центр, швидко закуповували засоби захисту для співробітників, обладнання… Зараз спонсори купують дороговартісні препарати для пацієнтів. Іноді на лікування одного ковідного хворого на добу потрібно ліків на суму 60 тисяч гривень. Із цим допомагають наші благодійники».

Крім фінансових перипетій, медики інфекційних закладів хвилюються, чи не повторять долю епідеміологічної служби, тобто ліквідації. «Інфекційна служба має працювати у бойовій готовності, навіть якщо немає пандемії. Це не означає, що не буде інфекційних спалахів. На жаль, бачимо наміри, аби все передати у багатопрофільні лікарні, - продовжує Світлана Федорова – Але не можна втрачати спеціалістів та загалом стаціонари інфекційні. Увесь світ прийшов до висновку, що потрібні окремі інфекційні служби. Наші стаціонари треба зберігати, може, розглядати інші способи фінансування, передбачати для них державні субвенції, бо епідемія пішла на спад, і почалося забуття інфекційних стаціонарів».

Фактично МОЗ має і надалі тримати руку на пульсі життя інфекційної галузі, бо рано чи пізно нові спалахи в регіонах розпочнуться. За останніми даними Робочої групи з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні (базова установа – Інститут проблем математичних машин і систем НАН України), уже зараз в Одеській області нових хворих виявилось одразу на 49% більше, ніж тижнем раніше. Віктор Ляшко теж зазначав, що вперше за кілька місяців зросла кількість нових виявлених хворих на COVID-19. Зокрема, за минулий тиждень було зафіксовано 3460 нових захворілих, що на 253 більше, ніж за попередній період. Але чи чутно в регіонах про повернення карантинних обмежень чи виділення додаткових коштів на оснащення лікарень?

 

Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: 
Рубрика: