Нехай думки, укладені в книгах, будуть твоїм основним капіталом, а думки, які виникнуть у тебе самого – відсотками з нього.
Тома Аквінський, теолог, святий католицької церкви

«Книги «Дня» — як елітне «насіння»

12 найвіддаленіших сільських шкіл Вінниччини отримали комплекти з Бібліотеки нашої газети
3 червня, 2021 - 19:14
ФОТО ОЛЕСІ ШУТКЕВИЧ / «День»

Спонсорський марафон акції «Подаруй Бібліотеку «Дня» рідній школі» цього року дістався Чечельницької громади, що на кордоні з Одещиною. З нагоди Дня захисту дітей депутат місцевої ради, керівник Агрофірми «Україна — О» та співзасновник молочної компанії «Villa Milk» Михайло ФЕДЧИШЕН придбав для шкіл своєї громади 12 комплектів книжок з Бібліотеки «Дня». Їх отримали навчальні заклади у Чечельнику, Вербці, Рогізці, Поповій Греблі, Бритавці, Бондурівці, Лугах, Тартаку, Каташині, Жабокричці та Білому камені. У «розумних кошиках» були представлені топові видання газети —  «Україна Incognita. ТОП-25», двотомник «Екстракт 150», «Повернення в Царгород», «День вдячності», «Ave. До 100-ліття Гетьманату Павла Скоропадського», а також «захалявні книжечки» із серій «Бронебійна публіцистика» та «Підривна література». Директори, вчителі та бібліотекарі шкіл, не змовляючись, в один голос зізнавалися, що таких інтелектуальних подарунків їхнім закладам уже давно ніхто не робив.

«ЖОДЕН ЕЛЕКТРОННИЙ ВАРІАНТ НЕ ЗРІВНЯЄТЬСЯ ІЗ ПАПЕРОВИМ»

«Красиві книги! Таких у нашій бібліотеці ще не було», — розглядаючи видання, коментує Марина КОБИЛЯНСЬКА, бібліотекар школи у Бондурівці. У закладі на сьогодні навчається ледь з пів сотні учнів, але стежка до бібліотеки добре протоптана. Попри те, що на полицях здебільшого представлена література, видана ще за радянських часів, діти звертаються до книгозбірні при підготовці наукових робіт, рефератів чи доповідей. Та чимало книг, зокрема з зарубіжної літератури, вже доводиться шукати в електронному форматі. Навчальна програма настільки змінилася, що більшість фондів втратили свою актуальність. А з нових надходжень упродовж останніх кілька років бібліотека отримувала тільки підручники.

«Що сказати? Художні видання я вже й не пам’ятаю, коли востаннє отримували, підручники були позаторік — з ними простіше, а от з програмними творами із зарубіжної чи української літератури складніше. Про науково-популярну, позапрограмну чи дитячу літературу взагалі не беруся говорити, її практично немає, — визнає бібліотекар Бондурівської школи Марина Кобилянська. — Діти книжки бережуть! Приносять до бібліотеки свої домашні видання. Але шкільна програма часто змінюється, і задовольнити всі смаки наших «буквариків» я не можу, доводиться відправляти їх шукати потрібну книгу в інтернеті. Буває, що скачає хтось один і читають усім класом, по черзі. Та жоден електронний варіант не зрівняється із паперовим, бо коли дитина читає і перегортає сторінки, вона відчуває книгу на дотик, сприймає її усіма своїми органами чуття. Саме так має прищеплюватися любов до читання, бо навчитися читати і полюбити це заняття з електронною книгою у телефоні навряд чи вдасться».

«СІЛЬСЬКІ ДІТИ ВМІЮТЬ СЛУХАТИ, У ЇХНІХ ГОЛОВАХ ТРЕБА СІЯТИ «РОЗУМНЕ» ЗЕРНО»

«Тільки той, хто читає книги, зможе мислити, ширше дивитися і швидше досягати успіху», — такими словами звернувся до своїх учнів директор Лузької школи Іван КОЛІСНИК, представляючи подарунки з «Бібліотеки «Дня», які привіз до школи Михайло Федчишен. У цьому закладі його зустрічали з хлібом-сіллю на вишитому рушнику, адже це його рідна школа, а нинішній директор — найулюбленіший вчитель. Іван Іванович прийшов вчителювали у Луги ще у 1973 році. Через рік об’єднали дві сусідні школи у одну і кількість дітей складала 367, згадує директор, а зараз — 47. Із гіркотою у голосі він відзначає, що держава забула про села, які вимирають. Люди виїжджають, а залишаються лише території, каже директор. Та це не означає, що у таких малих школах, далекій глибинці, не навчаються генії.

«Завдяки нашому випускнику Михайлу Федчишену ми укомплектували комп’ютерний клас, маємо мультимедійну дошку. Скільки б не зверталися до нього, ніколи не відмовляє, хоча його агрофірма і не господарює на наших землях, — каже Іван Колісник. — От сьогодні, з нагоди Дня захисту дітей, завітав із подарунками — книгами, причому історичними. Якщо людина ігнорує історичні книги, то вона втрачає «цеглинки» з фундаменту національного мислення. Я постійно кажу дітям: якщо ви не знатимете історії Київської Русі, Ярослава чи Святослава, то втратите коріння і не зможете навчити своїх дітей любити справжню Україну. Сільські діти вміють слухати, у їхніх головах треба сіяти «розумне» зерно. Книги з «Дня» — це елітне «насіння», яке точно проросте і дасть — не зараз, а згодом — гарний урожай».

«НА ЛІТНІЙ ПЕРІОД ПЕРШИМИ ЧИТАЧАМИ СТАНУТЬ ВЧИТЕЛІ, А З 1 ВЕРЕСНЯ І СТАРШОКЛАСНИКИ»

У тому, що подаровані книжки знайдуть своїх розумних читачів, переконувала і директорка навчально-виховного комплексу у Жабокричці Галина БУРЛАКА. Вона розповідає, що кілька років поспіль до 1 вересня першокласники отримують від агрофірми «України — О» та компанії «Villa Milk» збірочки казок, які стають незамінними помічниками у навчанні. Тепер Михайло Федчишен презентував солідні видання для старшокласників. Вони хоч і менше читають художню літературу, ніж діти молодших класів, але цікавляться сучасними виданнями.

«Сучасне покоління клікабельне, діти не звикли багато читати. Можливо, одна з причин в тому, що навчальна програма заскладна і їм доводиться багато читати обов’язкової літератури, параграфів та розділів, — коментує Галина Бурлака. — Та я переконана, що книжки з Бібліотеки «Дня» точно знайдуть своїх читачів у стінах нашої школи. Зрозуміло, що на літній період першими читачами стануть вчителі, а з 1 вересня і старшокласники, які вже з 9 класу починають готуватися до ЗНО. У цьому напрямі презентовані видання з «Дня» стануть їм гарними помічниками».

«КНИГИ, ЯКІ Є В НАШІЙ ШКІЛЬНІЙ БІБЛІОТЕЦІ, ВЖЕ НЕ АКТУАЛЬНІ, — МИ З НИХ ВИРОСЛИ»

Після сільських шкіл «розумні кошики» з книжками отримали дві школи Чечельника, у кожній з яких навчається до пів тисячі учнів. Із зацікавленістю в очах зустрічав подарунки шкільний актив школи № 1. А отримувала книги із рук Михайла Федчишена президент учнівського самоврядування закладу Тетяна ПУСТОВА. Вона зізналася, що любить читати книги не за шкільною програмою, а ті, які подобаються. Перевагу віддає фантастиці та мотивуючій психологічній літературі. Таких книг у шкільній бібліотеці майже немає, тому доводиться купувати за гроші, які отримує від рідних на свята.

«Зараз дочитую останній том з колекції про Гаррі Поттера. На літо вже запланувала прочитати кілька мотиваційних книг, але тепер думаю, може, це взятися за книжки з «Бібліотеки «Дня». Вони дуже гарно оформлені й одразу привертають увагу, — зізнається Тетяна. — На жаль, ті книги, які є в нашій шкільній бібліотеці, вже не актуальні, — ми з них виросли. Натомість у книгарнях є гарний вибір книг. Можна купити або замовити електронну і читати в телефоні. Рада, що ми отримали такі подарунки, бо книг багато не буває, їх завжди хочеться купувати і читати. Вони розширюють кругозір, збільшують словниковий запас, вчать, як можна вийти із скрутної ситуації, або ще краще — не потрапити у неї».

«ГАЗЕТА «День» — ЦЕ НАШ ПРОСВІТНИЦЬКИЙ ВОЛОНТЕР»

Книжкові набори Михайло Федчишен особисто розвозив по школах. Презентуючи їх, він наголошував на тому, наразі головне завдання дітей — вчитися, а дорослих — створювати для цього належні умови. І попри те, що більшість сільських освітніх закладів розташовані не на його округу чи землях, на яких він господарює, у кожному він розпитував у директора і колективу про проблеми. Комусь треба поточний ремонт зробити, у когось дах протікає, а дехто просто хоче побачити робота, який доїть корів на молочній фермі «Villa Milk». У кожному закладі відчувалося, що Михайло Федчишен свій — людина, яка не лише розвиває своє підприємство, але й намагається розвивати громаду, у якій живе він та його родина.

«Бізнес на селі не може бути без людей, які тут живуть. Попри сучасні технології, віддалені управлінські інструменти, сільське господарство було і залишається головним роботодавцем. Відтак, зобов’язане працевлаштувати місцеве населення. Це наша соціальна відповідальність. Інакше українські села не вберегти, — каже Михайло Федчишен. — Чому вирішив придбати книги з «Бібліотеки газети «День»? По-перше, вже багато років передплачую це видання. По-друге, мій партнер і товариш Павло Каленич давній друг видання. По-третє, книжка це прекрасний подарунок до свята і... нагадування про вічні цінності.

Сьогодні газета «День» — це наш просвітницький волонтер, який озброює шкільних вчителів історії сучасними глибокими і правдивими знаннями, захищає нас, українців, від радянських міфів і певноюмірою перевертає свідомість, дає відчуття землі, «коріння» під ногами. Маю надію, що подаровані книги знайдуть своїх читачів серед шкільної спільноти. Інвестуючи у дітей, ми формуємо надію на наш успішний завтрашній день... із «Днем».

Олеся ШУТКЕВИЧ, «День», Вінниччина, фото авторки
Газета: 
Рубрика: