Гарячі теми:

Корона історiї виборюється сьогодні

Про нову книгу «Дня»

21 вересня, 19:32

Львівський форум книговидавців неспростовно засвідчив: «Корона, або Спадщина Королівства Руського» — новинка серії «Бібліотека газети «День», одразу, від перших же днів, активно почала торувати собі шлях до сердець читачів. І то успішно! Переконливим підтвердженням цього є презентація книги у Дзеркальній залі Палацу Потоцьких, де буквально яблуку ніде було впасти, а люди стояли у проходах, а також той факт, що весь тираж видання, привезений на Форум, був швидко реалізований.

«Корона» увібрала в себе довгу, тривалу, копітку, системно спрямовану працю авторського колективу (які імена: Юрій Терещенко, Петро Кралюк, Оксана Пахльовська, Володимир Ричка, Наталія Яковенко, Леонтій Войтович, Сергій Грабовський, Дмитро Вирський!.. А ще — учасниці Літньої школи журналістики «Дня» 2016 та 2017 років Олександра Кльосова та Марія Чадюк). Ця робота впродовж майже цілого року здійснювалася за інтелектуального та організаційного «диригування» нашого головного редактора, чия передмова є чудово вивіреним композиційним «входом» до книги, спектром її фундаментальних ідей і думок.

Отож, якщо не помиляюся, новинка «Дня» має всі шанси стати бестселером (у кращому сенсі слова — як видання, котре не лише пропагується і презентується, а й реально читається). Дай Боже, мова — хтозна — скоро піде і про необхідність друкування додаткового тиражу! Для нас це дуже важливо, адже коло авторів «Дня» ставило перед собою справді важливі — саме для нашого сьогодення — завдання, і увага читацького загалу доведе, що ми таки почуті й що ці завдання, нехай «покроково», починають реалізовуватися. Майбутнє, сподіваюся, це підтвердить.

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Як один (разом із Романом Гривінським) з укладачів книги хотів би поділитися своїм баченням цих завдань і того, як їм підпорядкований безпосередній зміст книги.

1. Це — подолання історичної амнезії у досі занадто ще великої частини українців. Тобто переосмислення історичних проблем (від Королівства Руського, ба більше — від самих витоків української державності й аж до ХХ століття) як таких, що постали перед нами тут і зараз, а не 800 років тому, бо не належать тільки давнім епохам. Йдеться і про наших славетних володарів (князя Романа, короля Данила, брата його Василька, племінника його князя Володимира-«книжника» — християнина й гуманіста), історію славетних шляхетських родів (Острозьких, Корецьких, інших), і про минуле наших знаменитих чи й призабутих «стольних градів» — Холма, Луцька, Володимира-Волинського, Галича, Львова, і про долю уславлених володарів литовських (Вітовта, Гедиміна), і про історію середньовічної Білорусі, дуже тісно пов’язану з Україною, і про нереалізований проект ідеальної «Речі Посполитої трьох народів» Станіслава Оріховського-Роксолана, і про дивовижні постаті людей уже ХХ століття — гетьмана Павла Скоропадського та його родовід, мислителя В’ячеслава Липинського, ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга (Василя Вишиваного), який присвятив своє життя боротьбі за свободу України, нашого сучасника — Отто фон Габсбурга. Читач ознайомиться з цікавою «портретною галереєю» цих людей.

2. Але що ж об’єднує ці, такі різні, постаті, часи, держави, міста, традиції? Як побачить читач, такий «об’єднавчий стрижень» є. Це — безперервність, тяглість історії Української держави (Давня Русь — Королівство Руське — Велике князівство Литовське й, відповідно, Князівство Руське — Річ Посполита, — Князівство (Воєводство) Руське вже в її складі — Гетьманська Держава — УНР — відновлення незалежності 1991 р.). Оце і є стисла політична «голограма» нашої державності (до речі, блискучий нарис політичної історії України, опублікований у «Короні», належить перу професора Юрія Терещенка). А не архаїчна імперська схема: Київ — Володимир — Москва — Петербург — знову Москва...

3. Ми спробували, створивши такий собі «магічний кристал», простежити нашу історію через ключовий, на нашу думку, «трикутник»: еліта — народ — держава. Маємо дорогоцінну спадщину аристократизму, шляхетності й елітності (не обов’язково із становою прив’язкою — бо елітою були й князі Острозькі, які боронили нашу землю мечем і друкували Біблію, і «прості» козаки, що гинули за Україну, й Іван Богун, який говорив: «Знімаю шапку тільки перед Господом Богом!», і Василь Вишиваний)! Важливим є інше: в ті історичні часи, коли і еліта, і народ знали, що таке честь, — тоді ми перемагали.

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

4. Окремий розділ книги відведений сучасним європейським (і японській) конституційним монархіям та історії їхнього становлення. Ми пропонуємо суспільству розпочати дискусію на цю тему, причому важливо, що, незалежно від того, чи буде реалізована ця ідея, є шанс докорінно змінити Україну, бо і парламентські республіки (ФРН з бундестагом), і парламентські монархії (Норвегія зі стортингом) багато в чому схожі. Чому б Україні не стати парламентською державою (не обов’язково монархією)? Правда, для цього треба «всього лише» створити у нас справжній, не номінальний парламент (нинішня Верховна Рада з «недекомунізованою» назвою такою не є — визнаймо це чесно!). Оце і була б справжня, докорінна, не декларативна політична реформа — хай це, безумовно, і вимагатиме часу.

* * *

Успіхом тих, хто створював книгу, буде не лише пізнавальне заглиблення читачів у рідну історію. Найбільшим успіхом буде розуміння українцями: Корона історії здобувається і відстоюється саме сьогодні.

«День» ПРОПОНУЄ СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА МИНУЛЕ — ЦЕ ЦІКАВО І ВАЖЛИВО»

Світлана КАПЛУН, викладач Харківської академії неперервної освіти:

— Хоча за освітою я фізик, цікавлюся також історією. Коли дізналася, що газета «День» випускатиме таку книжку, мене вона одразу зацікавила. Нещодавно прочитала «Перетворення націй» Тімоті Снайдера, в якій знайшла багато цікавого про історію України та Польщі. На хвилі цього інтересу замовила книгу «Корона, або Спадщина Королівства Руського». Не очікувала, що це таке фундаментальне й велике за обсягом видання. Коли отримала, була в захваті! На жаль, оскільки у вересні в нас, освітян, напружений період, прочитати її від початку до кінця ще не було можливості. Читаю по кілька сторінок й постійно в передчутті. Дуже задоволена, що маю таку книжку. Переконана, що з такими виданнями варто ознайомлюватися поступово, сторінка за сторінкою пізнавати нашу історію, усвідомлювати, «розтягувати» задоволення. Це не роман, який можна «проковтнути» за раз і забути. За «Днем» слідкую також у «Фейсбуці» — власне, тут і побачила новину про підготовку видання. Книжки з Бібліотеки «Дня» раніше не купувала, «Корона» — моя перша. Протягом певного часу виписувала газету, а зараз читаю переважно в інтернеті. Вважаю, що теми, які піднімає «Корона», дуже актуальні. В українській історії чимало міфів, що походять з народницької історіографії, зі шкільної програми. Їх необхідно розвінчувати і переосмислювати. «День» пропонує сучасний погляд на історію — це дуже цікаво і важливо. Ззовні книжка також виглядає чудово. Зручно користуватися стрічкою-закладкою. Зміст структурований. Я задоволена.

«ДО СЬОГОДНІ МИ НЕ ЗНАЄМО СВОЄЇ ПРАВДИВОЇ ІСТОРІЇ»

Вадим ШЕЛЯКIН, Миколаїв, робітник, працює на виробництві за кордоном:

— Такі теми мене завжди цікавили. Корені всіх негараздів нашого сьогодення — в минулому. Якщо хочеш розвиватися, потрібно знати свою історію. Ми надто довго перебували під впливом Московської імперії, тому сьогодні так складно обирати власний шлях. «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» писав Тарас Шевченко. На жаль, свого значною мірою ми таки не зберегли. «Корона, або Спадщина Королівства Руського» — моя перша книга з Бібліотеки «Дня». Вважаю, що українська історія потребує свіжого погляду і переосмислення. Дуже багато українців живе сьогодні за кордоном, часто це найбільш прогресивні верстви суспільства. Переконаний, що історія може стати об’єднавчим чинником, основою нашої ідентичності. До сьогодні ми не знаємо своєї правдивої історії, не знаємо про здобутки наших пращурів. Вважаю, що монархічна ідея нині може бути актуальною — це хороша тема для обговорення. Водночас не впевнений, що більшість суспільства готова її сприйняти — ці пласти були вичищені на генетичному рівні. Можливо, винятком буде хіба молодше покоління, але для цього необхідно працювати. Замовив «Корону», щоб розширити власний світогляд, а також світогляд моїх дітей. Хочу також відзначити оформлення книги, якісну поліграфію. Коли вперше побачив зображення нового видання, воно нагадало мені папку з історичного архіву!

«ЯКЩО ЗНАТИ, ЩО БУЛО, МОЖНА СПРОГНОЗУВАТИ, ЩО БУДЕ»

Iгор СТЕФАНИШИН, Iвано-Франківськ, інженер-еколог, журналіст:

— Я — фанат Бібліотеки «Дня». Все почалося з того, що кілька років тому потрапила до рук книга «Дві Русі». Потім прочитав «Україна Incognita», «Сестра моя, Софія...», а тепер вирішив замовити і книгу «Корона, або Спадщина Королівства Руського». Зачитуємось цими книжками разом з моєю бабцею, вчителькою молодших класів. Підтримую теми, які піднімає «День». Без історії в нас не буде майбутнього. Маємо читати й пізнавати свою історію, тим паче, що вона цікава! У школі я цікавився історією, в університеті майже зовсім ні, бо вчився на технічній спеціальності. Нині ж прийшло усвідомлення, що історія потрібна — якщо знати, що було, можна спрогнозувати, що може бути. Деколи ловлю себе на думці, що не знаю навіть, наприклад, про те, що відбувалося тут, у нас на Франківщині, між двома світовими війнами. А коли занурююся в якийсь один період, одразу виникають запитання щодо інших. Видання чудове. Дякую також за листівки, які були в комплекті. Зауважень до оформлення не маю — гарна обкладинка! Переконаний, що видання послужить і мені, і наступним поколінням. Історія — це завжди актуально. Сподіваюсь, «День» і надалі продовжуватиме поповнювати свою бібліотеку.

Підготував Роман ГРИВІНСЬКИЙ, «День»

Уже найближчим часом!

Новинка «Дня» «Корона, або Спадщина Королівства Руського» у книгарнях:

• Мережа книгарень «Є» (запитуйте у вашому місті);

• Мережа книгарень «Книголенд» (м. Харків);

• Фірмовий магазин «Академкнига» (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 42);

• Могилянська книгарня (м. Київ, Контрактова площа, 4);

• Книгарня-кав’ярня (м. Одеса, вул. Катерининська, 77);

• Глобус книгарня (м. Львів, площа Галицького, 12);

• Українська книгарня (м. Львів, проспект Тараса Шевченка, 8);

• Книгарня Наукового товариства ім. Т.Шевченка (м. Львів, вул. Чупринки, 21).

* * *