Як крапля довбе камінь не дворазовим, а багаторазовим падінням, так і людина стає мудрою не від дворазового, а від багаторазового читання.
Джордано Бруно, італійський філософ епохи Відродження, поет, представник пантеїзму

Либідь — під бетон

Київська влада планує збудувати на місці річки автомагістраль
20 серпня, 2019 - 19:10
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Доки небайдужі кияни готують проєкти ревіталізації річки Либідь, депутати Київської міської ради далі заганяють річку у бетон. Як відомо, із 17 кілометрів річкового рукава більша частина забудована в колектори. Невеликі ділянки, де вода виходить на поверхню, зараз під пильним прицілом громадськості, котра хоче відновити історію ріки та створити біля неї комфортні зони відпочинку.

До того ж, міська влада теж обіцяла зайнятися очищенням води у Либеді, яка забруднюється стічними стоками. Зокрема, КП «Плесо» до 2021 року планувало здійснити реконструкцію гідротехнічних споруд, провести роботи з укріплення та розчищення берегів, очищення дощових поверхневих стоків, також обіцяло створити громадський простір для відпочинку та навести лад у межах прибережних захисних смуг.

Однак цьому суперечить винесений на обговорення детальний план території у межах бульвару Дружби Народів, вулиць Великої Васильківської, Щорса, Володимиро-Либідської, Казимира Малевича та залізниці у Голосіївському районі міста Києва. На сайті Департаменту містобудування та архітектури КМДА можна ознайомитися із текстом цього документа. У ньому йдеться, що «розвиток системи транспорту та пішохідних зв’язків у цій частині центральної планувальної зони дозволяє поєднати в ансамблевій єдності обидва схили долини р. Либідь — траси залізниці».

 Експерт із розвитку транспорту Віктор ПЕТРУК пояснює це твердження так: на відрізку від вулиці Євгена Коновальця до бульвару Дружби Народів річку заховають у колектор, а над нею збудують шестисмугову магістраль загальноміського значення.

«Це лише частина плану, — пояснював містянам у ФБ Віктор Петрук. — Згідно з генеральним планом річка Либідь має бути закрита у колектор на відрізку від Повітрофлотського проспекту до бульвару Дружби Народів».

При цьому основна мета проєкту ДПТ — це створення комфортних умов для проживання європейського рівня. Ще кілька років у мерії було інше бачення, як досягти цієї мети. Так, 9 жовтня 2014 року мер Києва Віталій Кличко підписав рішення Київської міської ради «Про схвалення Київської ландшафтної декларації». Цей документ передбачав, що місто буде проводити діяльність щодо збереження ландшафтів міста Києва та зберігатиме береги Дніпра та Десенки (Чорторию), річки Либідь, Сирець, Совки, Дарничанки та інших об’єктів — «задля плекання у містян дбайливого ставлення до природних та створених ландшафтів».

Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: 
Рубрика: