На віражах «справи ЗНО»

Що не весна, то суспільство занурюється у новий інформаційний шторм довкола зовнішнього незалежного оцінювання. Паралельно зі стартом тестової кампанії  розкручується нова хвиля скандалів — так було 2016 року і відбувається зараз. Генеральна прокуратура вкотре заявила, що у системі ЗНО були зловживання та підробки результатів.

Нагадаємо, через це понад рік тому відкрили кримінальне провадження, фігурантами якого стали кілька співробітників Українського центру оцінювання якості освіти включно з його екс-керівником Ігорем Лікарчуком. ГПУ звинувачувала їх у фальшуванні результатів тестування і створенні злочинного угрупування задля цього. Також представників УЦОЯО підозрювали у привласненні коштів державного бюджету й американського гранту, передбачених на розвиток системи зовнішнього незалежного оцінювання. Понад рік справа розглядалася у судах. Зрештою Солом’янський районний суд міста Києва 27 лютого виніс ухвалу, де визнав обвинувачення Генпрокуратури неконкретизованими та безпідставними.

«НАМ ПОГРОЖУЮТЬ НОВИМИ ЗВИНУВАЧЕННЯМИ»

Як ідеться в ухвалі суду, в обвинувальному акті не визначено, хто саме з обвинувачених, коли саме, в якому місці, як і в якому розмірі привласнив кошти, не визначено, яким саме особам надали завідомо неправдиві документи, не доведено, що було створено злочинну організацію. Якщо були фальшування документів, то в обвинувальному акті не вказано, які саме комп’ютери, автоматизовані системи та комп’ютерні мережі використовувались для підробки. Фактично це означає, що «справа ЗНО», як і припускали багато експертів з самого початку, є мильною булькою, яка завдає потужного удару по іміджу зовнішнього незалежного оцінювання.

«Цією ухвалою було фактично поставлено вирок стороні державного обвинувачення. Так зване «розслідування» справи, яке почалось влітку 2015 року гучними заявами Генерального прокурора Віктора Шокіна, закінчилось нічим. Це був саме той пшик, про який ми говорили одразу», — зазначив на своїй Facebook-сторінці Костянтин Лікарчук, син екс-керівника УЦОЯО.

Ігор Леонідович від старту «справи ЗНО» зарікся коментувати це питання медіа, проте на своїй сторінці у Facebook зауважив, що це є першим успіхом, оскільки ухвалу Солом’янського суду прокуратура оскаржить в апеляційній інстанції. «Крім того, нам погрожують новими звинуваченнями. Але крім ухвали Солом’янського суду, є рішення інших судів про відновлення на навчанні тих, кого деякі «прокуророзалежні» ректори поспішили виключити з університетів. Є й інші речі, про які говорити іще рано. Тож процес пішов. Ми будемо боротися», — додав Ігор Лікарчук.

РУШІЙ ТЕСТУВАННЯ — ПІДТРИМКА СУСПІЛЬСТВА

Одразу після оприлюднення судової ухвали прокурор ГПУ Олександр Новіков заявив, що фальшування у системі ЗНО таки були. Тривали ще з 2008 року, коли тестування стало обов’язковою умовою вступу до вищих навчальних закладів. Близько 200 осіб вступили до вишів із підробленими сертифікатами, здебільшого це діти народних депутатів та урядовців. За словами прокурора, понад сто осіб відрахували з бюджетних місць навчання, на їхні місця зарахували абітурієнтів, які мали на це право за результатами тестів. Також Олександр Новіков звернувся до Міністерства освіти і науки з проханням поновити права абітурієнтів, які не змогли вступити на бюджетні місця через махінації з балами ЗНО.

Тож крапку у «справі ЗНО» ставити зарано. Нинішній директор УЦОЯО Вадим Карандій теж переконаний у підробці результатів. Він особисто звіряв  оригінали деяких робіт та їхні відтворення у базі даних і бачив заміну результатів. З’ясувати як це трапилося, зумисно чи випадково, за словами Карандія, є завданням слідства.

«Є група осіб, що, як і десять років тому, бажає перешкодити ЗНО. Але мене тішить, що 69% учасників зовнішнього незалежного оцінювання минулого року позитивно оцінили відповідність процедур, які вони проходили. І понад 60% українського суспільства довіряють ЗНО та його результатам, — продовжує Вадим Карандій. — Коли ми починали роботу з відновлення центру у жовтні 2015 року, коли всі говорили, що ЗНО не буде, то головним рушієм провести тестування було саме прагнення суспільства. У цей процес включилося багато наших фахівців, донорські міжнародні організації та ІТ-компанії. Те, що у 2016 році ЗНО провели, для тих, хто був проти нього, стало неочікуваним. Вони не сподівалися, що це буде. Кампанія пройшла тихо та спокійно. Довіра населення знову відновлена, а тепер вкотре піднімається хвиля. Це абсолютно нормально.  Думаю, такі інформаційні закиди ще будуть».

«СКАСУВАННЯ ЗНО ЛОБІЮЮТЬ РЕКТОРИ»

Повернення до системи вступу через іспити вигідне насамперед неіміджевим і провінційним навчальним закладам. На думку експертів, такі виші не можуть набирати абітурієнтів за системою ЗНО через слабку конкуренцію та відсутність умов для якісного навчання. А якщо його скасувати, зможуть брати до себе усіх підряд, що поповнить бюджет навчального закладу.

«Лобіюють скасування ЗНО ректори, які вважають, що втрачають від цього студентів та, очевидно, гроші. Бо для них це був серйозний прибуток і вплив. Маю на увазі не так хабарницький спосіб торгувати місцями у вузі, як випадки, коли брали дітей місцевого начальства та мали від цього якісь преференції. Зараз це дуже ускладнилось, — вважає Ірина Єгорченко, експерт громадської організації «Точка росту: освіта і наука». — Якщо зараз відмовитися від системи ЗНО, діти припинять вчитися, посилиться хабарництво у школах і не буде ніякої можливості вступити навіть у більш-менш пристойний університет. Або почнеться те, що було у 2000-і роки, коли на вступні іспити навмисно виносились складні завдання, вирішити які могло обмежене число людей. Саму систему ЗНО, звісно, треба удосконалювати, але для цього треба значно більше фінансування, ніж є зараз».

Незалежний експерт із питань освіти Андрій Черних додав, що цього року зовнішнє незалежне оцінювання відбудеться без проблем, черговий інформаційний шум цьому не завадить. За його словами, останні соціологічні опитування доводять, що українці навчилися довіряти ЗНО, тому будь-які спроби зламати систему приречені на провал.